Ухвала КЦС ВС № 462/2589/14-ц

Ухвала 17 червня 2020 року м. Київ справа № 462/2589/14-ц провадження № 61-8875ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання права власності та стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання права власності та стягнення заборгованості. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 5 948 789,47 грн боргу та 1 218 грн судового збору. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 2 398 400,83 грн боргу та 1 218 грн судового збору. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3 729 796,58 грн боргу та 1 218 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено. Вищезгадане рішення відповідачем ОСОБА_5 оскаржувалось, як в апеляційному, так і в касаційному порядку, однак постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2018 року та постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року було залишеним без змін. 25 травня 2020 року ОСОБА_6 , який не брав участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2017 року. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2017 року в частині доводів апеляційної скарги. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частина доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 вже розглянуті судами апеляційної та касаційної інстанцій в ході апеляційного та касаційного розгляду даної справи за апеляційною та касаційною скаргами відповідача ОСОБА_5 10 червня 2020 року ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2020 року в указаній вище справі. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист, апеляційний перегляд справи здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Цивільного процесуального кодексу України. Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України, якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Відповідно до вимог частини четвертої статті 370 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Згідно з вимогами частини п`ятої статті 370 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року рішення Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2017 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 21 травня 2018 року залишені без змін, при цьому частина доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 були предметом розгляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, які дали їм належну оцінки та прийшли до висновку про те, що розписка ОСОБА_5 від 27 грудня 2007 року за своєю правовою природою є договором позики, яка підтверджує отримання ОСОБА_5 від позивачів готівкових коштів, які позичальник зобов`язувалася повернути до 31 грудня 2012 року або передати у власність майно чи майнові права на еквівалентну суму. Враховуючи викладене судом апеляційної інстанції правильно відмовлено у відкритті апеляційного провадження у частині доводів апеляційної скарги, які вже були предметом дослідження судом апеляційної та касаційної інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання права власності та стягнення заборгованості - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. М. Фаловська