Постанова 4824 № 754/1950/20

Справа № 754/1950/20 Головуючий у суді І інстанції Журавська О.В. Провадження № 33/824/2124/2020 Доповідач: Капічон О.М. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А іменем України 16 червня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, ОСОБА_3 31.01.2020 року о 22 годині 41 хвилині по бул. Вигурівському, 3 в м. Києві, керував транспортним засобом «Lancia Capa», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. На вказану постанову ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги обґрунтовує тим, що 31.01.2020 року він був присутній на похованні друга, після чого його родичі попросили допомогти їм з перевезенням речей, для розвантаження яких він зупинився на тротуарі, однак, не створював перешкод. Після швидкого розвантаження він хотів швидко від`їхати, однак, його автомобіль зламався, він покликав на допомогу свого знайомого ОСОБА_5 , однак, вони не вирішили поломки та прийшли до висновку про несправність акумулятора, та ОСОБА_5 погодився через певний час його привести. Оскільки на вулиці та в салоні автомобіля було холодно, апелянт вирішив піти до родичів померлого друга, які запросили його до поминального столу і він, розуміючи, що вже не керуватиме автомобілем, вжив алкогольні напої. Через деякий час він повернувся до автомобіля та чекав свого приятеля. В подальшому, через положення його автомобіля на тротуарі, в нього виник конфлікт із не відомими йому жінками, під час якого під`їхав патруль поліції, яким він пояснив ситуацію, яка склалася, однак, жінки вимагали, щоб його перевірили на стан алкогольного сп`яніння. Згодом під`їхав його товариш ОСОБА_5 із дружиною, та привезли йому акумулятор, однак, конфлікт продовжувався, і ОСОБА_3 , не заперечуючи те, що він вживав алкоголь, заперечував факт керування транспортним засобом, однак, не зважаючи на це, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Апелянт звертає увагу на неточності в поясненнях свідків, зокрема, щодо того, що в один і той же час його бачили за різними адресами, а в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не встановлено час. Апелянт ще раз наголошує, що він не керував транспортним засобом, що можуть підтвердити свідки. Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_3 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДРУкраїни ОСОБА_3 дотримано не було. Суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що на момент приїзду працівників поліції автомобілем не керував, після вживання ним спиртних напоїв пройшло близько двох годин. Він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки знав, що прилад покаже позитивний результат. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР), водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Так, згіднописьмових пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 31 січня 2020 року, водій автомобіля з номером НОМЕР_2 о 22 годині 41 хвилина заїхав на пішохідну зону та коли вони зробили йому зауваження, помітили, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на зауваження водій реагував агресивно / а.с.3,4/. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в письмових пояснреннях підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння / а.с.5/. Відповідно до розписки від 31 січня 2020 року, ОСОБА_5 бере на себе зобов`язання доставити транспортний засіб «Lancia Capa», д.н.з. НОМЕР_2 до стоянки та не передавати керування транспортним засобом іншим особам / а.с.6/. З відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_3 вбачається, що своїми діями та поведінкою останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, а також зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції викликав свідків, зазначених в апеляційній скарзі для дачі пояснень, однак до суду вони не з`явилися, повторного клопотання про їх виклик ОСОБА_3 не заявляв, а тому вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі зазначених свідків. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він не керував транспортним засобом, однак не зважаючи на це, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки вказані доводи спростовуються вищевикладеними доказами, зокрема, поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП . За таких обставин, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року стосовно ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Постанову судді Деснянського районного суду міста Києвавід 22.04.2020 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Капічон