Постанова 4824 № 754/4370/20

Справа № 754/4370/20 Головуючий у І інстанції Бордович О.В. Провадження № 33/824/1857/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 червня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови суду, 25.03.2020 року в 01год. 03 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos д/ зНОМЕР_1 по вул. Драйзера, 8 в м. Києві, порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з будівлею №8 по вул. Дрейзера, що спричинило пошкодження та завдання матеріального збитку магазину «Космо», при цьому, керуючи автомобілем та, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачені ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною. Зазначає, що судом першої інстанції було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Зазначає, що працівники поліції в порушення вимог інструкції не направляли його на огляд до закладу охорони здоров`я після відмови ним від проходження огляду. Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водіїв на стан сп`яніння. Крім того, зазначає, що самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння в «Київській міській наркологічній клінічної лікарні «Соціотерапія», результат якого показав відсутність ознак сп`яніння. Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, є слушними, проте право ОСОБА_1 заявляти клопотання та надавати пояснення по справі було відновлено під час апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, виходячи з наступного. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 068626 від 25.03.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos д/ зНОМЕР_1 по вул. Драйзера, 8 в м. Києві з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків (а.с. 2); поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» та у медичному закладі (а.с. 4); поясненнями гр. ОСОБА_4 , згідно яких водій ОСОБА_1 знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а.с. 6); розпискою гр. ОСОБА_5 , згідно якої він зобов`язується не допускати до керування водія ОСОБА_1 та доставити транспортний засіб за місцем його призначення (а.с. 8). Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта на те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими, виходячи з наступного. Згідно чинного законодавства, огляд водія (іншої особи) з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів проводиться працівником поліції в присутності двох свідків (не можуть бути залучені як свідки працівники поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви). При цьому працівник поліції має одержати згоду особи на її огляд для встановлення стану сп`яніння з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів. Якщо водій не погоджується на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу для встановлення стану алкогольного сп`яніння або не погоджується з результатами огляду працівником поліції з використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки в присутності двох свідків. Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції в порушення вимог інструкції не направляли ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я після його відмови від проходження огляду, є необґрунтованими, оскільки згідно пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» та у медичному закладі. Посилання ОСОБА_1 на висновок «Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому наявність чи відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння не впливає на результати прийнятого рішення. Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять і ОСОБА_1 не надані, зауваження ОСОБА_1 у протоколі відсутні, натомість в протоколі наявні його пояснення про те, що це вийшло випадково, будь-яких зауважень чи незгоди або додаткових пояснень ним не зазначено. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 068627 від 25.03.2020 року, згідно якого 25.03.2020 року в 01 год. 03 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ Lanos д/ зНОМЕР_1 по вул. Драйзера, 8 в м. Києві, порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з будівлею №8 по вул. Дрейзера, що спричинило пошкодження та завдання матеріального збитку магазину «Космо» (а.с. 2а); схемою місця ДТП від 25.03.2020 року, згідно якої вбачається напрямок руху транспортного засобу та місце його зіткнення (а.с. 3); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 5,6,7) та іншими доказами. Крім того, будь-яких заперечень та зауважень протокол про адміністративне правопорушення складеного за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 не містить, натомість наявні його пояснення та зазначено про випадковість вчинення ним даної ДТП. Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 10.1 ПДР України, які призвели до даної ДТП, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та здійснив зіткнення з будівлею. Порушення ОСОБА_1 ПДР знаходиться у прямому причинному зв`язку з ДТП та наслідками, що настали у виді пошкодження будівлі. Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження будівлі, є правильною. Крім того, судом першої інстанції при призначенні стягнення враховано вимоги ст. 33 КУпАП, та те, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Оскільки ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд першої інстанції застосував стягнення, встановлене за більш серйозне правопорушення, а саме в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття провадження у справі апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига