Постанова 4824 № 756/3361/20

Справа № 756/3361/20 Головуючий у суді І інстанції Жук М.В. Провадження № 33/1919/2020 Доповідач: Капічон О.М. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 липня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Снітинського Б.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференцзв`язку з Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2020 року щодо М ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, 28 лютого 2020 року приблизно о 18 годині 45 хвилин в м. Києві по пр-ту Степана Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер» ALKOTEST 6820 № ARHK-0565, результат склав 0,30 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн.в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. На вказану постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції справу про адміністративне правопорушення щодо нього було розглянуто без його участі. При цьому, не було з`ясовано причин його неявки. Зазначає, що в основу висновку про поведеність його вини, суд першої інстанції поклав протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №065918 від 28.02.2020 року, висновки щодо застосування приладу «Драгер», акт огляду на стан сп`яніння , письмові пояснення свідків, відео з нагрудної камери поліцейського. Однак, не врахував, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть вважатися належними доказами правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки ці особи не були безпосередньо допитані судом першої інстанції. Окрім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виявив бажання скористатися правовою допомогою, про що надав відповідне письмове клопотання суду, однак, воно було проігноровано, через що судом першої інстанції було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови судді. Апелянт вважає, що відомості, які містяться на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, не є належними доказами через відсутність ідентифікуючих ознак вказаної камери та факт його згоди з результатами огляду на стан сп`яніння, не підтверджені матеріалами справи. Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1 - адвоката Снітинського Б.Є., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео з нагрудної камери поліцейського та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При розгляді справи судом першої інстанції зазначених вимог чинного законодавства було дотримано. Так, згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 065918, 28лютого 2020 року приблизно о 18 годині 45 хвилин в м. Києві по пр-ту Степана Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер» ALKOTEST 6820 № ARHK-0565, результат склав 0,30 проміле / а.с.1/. На відеозаписі зафіксовано момент проходження ОСОБА_1 в присутності двох свідків тесту на встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру DRAGER. Приладом було зафіксовано рівень алкоголю 0,30 %, що підтверджено чеком DRAGER ALCOTEST 6820 /а. с. 2/. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що вжив пляшку пива годину назад. Поліцейським в присутності ОСОБА_1 було розпечатано прилад, здійснено контрольний забір повітря. Окрім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким додатково зафіксовано показники DRAGER ALCOTEST 6820, в якому в графі « з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис та жодних заперечень до вказаного акту внесено не було /а. с. 3/. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль залишає на місці зупинки та сьогодні керувати ним не буде. Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, суд апеляційної інстанції критично ставиться до доводів ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо нього без його участі, не з`ясувавши, при цьому, причин його неявки - не заслуговують на увагу. Так, з матеріалів справи вбачається, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшла до Оболонського районного суду м. Києва 12 березня 2020 року. Наступного дня, на адресу ОСОБА_1 було направлено судову повістку про виклик до суду на 30 березня 2020 року на 09 годину 25 хвилин, яку останній отримав 19 березня 2020 року / а.с.10/. Разом з тим, 30 березня 2020 року, тобто в день судового засідання, ОСОБА_1 наручно подав до Оболонського районного суду м. Києва заяву про перенесення розгляду справи в зв`язку з коронавірусом / а.с.11/. Оболонський районний суд м. Києва задовольнив вказане клопотання та відклав розгляд справи щодо останнього на 22 квітня 2020 року на 09 годину 10 хвилин, про що його було належним чином повідомлено. Однак, ОСОБА_1 знову звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи щодо нього, для надання йому можливості реалізувати своє право на правову допомогу. Вказана поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування розгляду справи, задля уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, прийшов до обґрунтованого висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції було проігноровано його клопотання про бажання скористатися правовою допомогою, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 10 квітня 2020 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшли клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи за підсудністю та про надання права на захист. Аналіз вказаних клопотань, дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 все ж таки отримував належну правову допомогу, оскільки не можливо підготувати такі клопотання без відповідної юридичної освіти. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 065918 був складений щодо ОСОБА_1 ще 28 лютого 2020 року. Відтак, у ОСОБА_1 було достатньо часу для можливості реалізувати своє право на правову допомогу. Разом з цим, апеляційний суд неодноразово викликав ОСОБА_1 до суду для реалізації його права брати участь в судовому засіданні та надати свої пояснення, однак останній жодного разу до суду так і не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі. Слід зазначити, що подаючи до суду першої інстанції 10.04.2020 року клопотання про надання права на захист та відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що розгляд справи було призначено на 22 квітня 2020 року наперед був впевнений, що до дати судового засідання, а саме протягом двох тижнів він офіційно не укладе угоди з адвокатом. Відтак, твердження ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції було проігноровано його клопотання про бажання скористатися правовою допомогою - є безпідставним. В суді апеляційної інстанції адвокат Снітинський Б.Є. підтвердив, що надавав правову допомогу ОСОБА_1 при складанні апеляційної скарги. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення та дані про особу порушника та наклав його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, постанова Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Капічон