Постанова 4824 № 369/13442/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 369/13442/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6859/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 16 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2019 року позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 17 липня 2010 року сторони зареєстрували шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_4 . 7 вересня 2017 шлюб між сторонами було розірвано, донька залишилась проживати з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у зв`язку із чим вона просила суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання доньки в розмірі 2800 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 квітня 2018 і до досягнення дитиною повноліття. Уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 4 375 (чотири тисячі триста сімдесят п`ять) гривень щомісячно, починаючи з вересня 2017 року і до досягнення повноліття; стягнути з відповідача на її користь грошові кошти витрачені нею на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень; судові витрати покласти на відповідача, зазначаючи, що для забезпечення повноцінного та гармонійного розвитку щомісячно позивач витрачає 8 750 грн. на придбання сезонного одягу, продуктів харчування, шкільного приладдя, придбання розвиваючих іграшок, подарунків на свята. Позивач працює в АТ «Ощадбанк» на посаді контролера-касира, та має заробітну плату 8 000 грн., і сама не може матеріально забезпечити нормальний розвиток дитини, у зв`язку з чим вимушена заощаджувати, в тому числі, і на потребах дитини. Відповідно до розрахунку, на утримання неповнолітньої доньки позивач щомісячно витрачає 8 750 грн., тому, враховуючи, що кожен з батьків має однаковий обов`язок утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, то і стягненню з відповідача аліментів підлягає у розмірі 50% від суми затрат, тобто 4 375 грн. Оскільки відповідач не сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини та ніяким чином не приймав участі в її утриманні починаючи з вересня 2017 року, тобто, з моменту розірвання шлюбу, тому вважає, що стягненню підлягають аліменти за весь час, починаючи з вересня 2017 року до повноліття дитини. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнутоз ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. Стягнутоз ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Допущенонегайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині періоду, з якого слід проводити стягнення аліментів, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з вересня 2017 року і до досягнення повноліття, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року в складі колегії суддів, в порядку ст. 369 ЦПК України справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 17.07.2010 року сторони зареєстрували шлюб. Згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/5638/17 від 07.09.2017 шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 24.02.2011 року. Згідно довідки виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.09.2019 року №234, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 і на її утриманні знаходиться дочка ОСОБА_4 , 2011 р.н. Відповідач є працездатним, відповідно до ст. 180 СК України зобов`язаний утримувати свою дитину. Між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів. Відповідач позов визнав частково, вказавши, що не заперечує проти сплати аліментів у розмірі 2500 гривень. Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів,визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Суд першої інстанції, з`ясувавши фактичні обставини справи та виходячи з матеріального становища сторін, обов`язку утримувати дитину, прийшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в частині розміру аліментів в апеляційному порядку не оскаржується і судом апеляційної інстанції не перевіряється. За статтею 194 Сімейного Кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред`явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв`язку з розшуком платника аліментів або у зв`язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів за минулий період, суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки на підтвердження своїх вимог позивачем не надані докази того, що вона зверталася до відповідача про стягнення аліментів за вказаний період часу. Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий період мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що позивачем доведено невиконання відповідачем свого обов`язку по матеріальному утриманню доньки саме з моменту розірвання шлюбу, та доказом того, що позивачем вживалися заходи щодо добровільної сплати відповідачем аліментів її поясненнями в судовому засіданні, що відповідач матеріально не утримує доньку з часу розірвання шлюбу, що нею неодноразово робилися телефонні дзвінки з проханнями та вимогами сплачувати аліменти але відповідач на це належним чином не реагував, зверненням позивача 23.04.2018 р. з аналогічною позовною заявою про стягнення аліментів, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень ч. 3 ст. 77 ЦПК України). Згідно зі статтями 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як передбачено частиною 4 статті 81 ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Під час апеляційного розгляду позивачем та її представником також не наведено таких обставин. В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували, що позивач до звернення до суду не могла одержати аліменти у добровільному порядку у зв`язку з винною протиправною поведінкою відповідача, що полягала у свідомому ухиленню від їх сплати, а рішення суду , стосовно обізнаності відповідача про бажання позивача отримувати аліменти на утримання дитини не може ґрунтуватися на припущеннях. Посилання позивача на звернення з аналогічною позовною заявою від 23 квітня 2018 року, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на те, що ухвалою Києво -Святошинського районного суду Київської області від 11липня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України. Разом з тим, позивач не скористалась правом оскаржити ухвалу суду від 11 липня 2018 року в апеляційному порядку. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не впливають на їх правильність. Враховуючи наведе, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає. Головуючий Судді