Постанова 4824 № 369/904/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 369/904/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6091/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 05 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Семенюк Т.А Суддів: Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,- В С Т А Н О В И В : В січні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 15 березня 2019 року о 20 годині 30 хвилин відбулася дорожньо-транспортна пригода за адресою: автомобільна дорога М-05 18км Київ-Одеса. Рухаючись в напрямку м. Василькова (М-05 18км) відчув удар в задню частину автомобіля Ауді А-6,державний номер НОМЕР_1 , втратив керування та зіткнувся з дорожніми відбійниками. Зіткнення з автомобілем Ауді А-6 здійснив автомобіль Форд Гелексі,державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті чого автомобіль Ауді А-6,державний номер НОМЕР_1 , зазнав значних пошкоджень задньої та передньої частини автомобіля. На місце скоєння дорожньо -транспортної пригоди прибув наряд поліції,який здійснював огляд місця ДТП та відбирав пояснення про причини скоєного ДТП. За результатами огляду місця ДТП, складеної схеми місці ДТП та відібраних пояснень на ОСОБА_2 за порушення пункту правил дорожнього руху за ст. 124 КУпАП: 12.1, 13.1, 2.3б складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №288340. Відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів у страховій компанії ТДВ «СК «Київ Ре» (поліс №АО 0116499 від 15.12.2018). 18 березня 2019 року позивачем письмово повідомлено страхову компанію ТДВ «СК «Київ Ре» за вхідним №381 від 18.03.2019 про дорожньо-транспортну пригоду. 21 березня 2019 року позивач надав ТОВ «ІТС Моторс» для огляду пошкоджений транспортний засіб незалежному експерту за результатами якогоЕкспертом проведений розрахунок вартості завданих збитків, внаслідок ДТП, та наданий Страховику. Страховиком позивачу було оголошено усно суму збитку (вартість відновлювального ремонту),визначену експертом ТОВ «ІТС Моторс», у розмірі 373 684,63 грн. В свою чергу Страховиком оголошена загальна сума завданих матеріальних збитків в розмірі 183 436,71 грн. та сума страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн., що недостатньо для відшкодування матеріальних збитків автомобіля позивача, пошкодженого в ДТП. Страховиком позивачу звіт не надавався. 11 квітня 2019 року позивачем надано заяву Страховику про страхове відшкодування за вхідним №562 від 11.04.2019. Відповідно до постанови Києво -Святошинського районного суду в м. Києві №369/3613/19 від 22.04.2019 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У зв`язку з тим, що страховиком позивачу звіт не надавався, було укладено договір з ТОВ «Інтер Тех Сервіс Моторс» від 07.08.2019 на проведення незалежного експертноавтотоварознавчого дослідження (оцінки) транспортного засобу Ауді А-6 державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження (Рахунок на оплату №1196 від 07.08.2019 на суму 700 грн.акт надання послуг №1196 від 07.08.2019, на суму 700 грн.). Відповідно до звіту №148-03-19 ТОВ «ІТС Моторс» від 21.03.2019 «Про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу» вартість матеріального збитку становить 183 436,71 грн. Сума невідшкодованого збитку становить близько 183 436,71 грн. Зазначив, що Страхова компанія та відповідач не виплатили позивачу жодних відшкодувань. У зв`язку із викладеним позивач просив стягнути з Страхової компанії ТДВ «СК «Київ Ре» страхову суму за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100 000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму збитку, яка не відшкодовується страховою компанією, у розмірі 83 436,71 грн. та покласти на ОСОБА_2 витрати на проведення незалежного експертноавтотоварознавчого дослідження (оцінки) транспортного засобу Ауді А-6 державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 700 грн. Заочним рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2022 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ТДВ «СК «Київ Ре» на користь ОСОБА_3 страхову суму за шкоду заподіяну майну, у розмірі 100 000 грн. Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму збитку, яка не відшкодовується страховиком у розмірі 83 436,71 грн. та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження (оцінки) транспортного засобу у розмірі 700 грн. Стягнутоз ТДВ«СК «Київ Ре» на користь держави судовий збір 1000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 840,80 грн. Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17 січня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2021 року відмовлено. Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ОСОБА_2 не мала можливості приймати участь в оцінці вартості ушкодження вказаного транспортного засобу. Вважає, що вартість вказаного матеріального збитку є явно завищеною, адже на сайті https://auto.ria.com вартість неушкодженого транспортного засобу АУДІ А6 1998 року (аналогічного, що був предметом оцінки) складає менше 180 000, 00 грн., тобто TOB «ITC Моторс» оцінило вартість ремонту автомобіля позивача на суму більшу ніж вартість самого автомобіля, що є досить сумнівним і не об`єктивним. Зазначив, що Звіт підписано від імені суб`єкта оціночної діяльності виконавчим директором ОСОБА_4 , хоча у TOB «ITC Моторс» право підпису за Статутом має виключно директор. Статутний капітал даного суб`єкта оціночної діяльності складає 600 грн., що на думку скаржника дає підстави сумніватися в об`єктивності даної оцінки. 13 червня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, в якій представник позивача просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись в обґрунтування на те, що позивачем доведено законність своїх вимог, існування зобов`язань відповідачів перед позивачем та порушення відповідачами прав позивача. Зазначив, що експерт TOB «ITC Моторс» направляв Страховій компанії інформацію про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, а тому, при бажанні, ОСОБА_2 могла бути обізнана про всі дії, що відбуваються в процесі врегулювання страхової події й прийняти участь в огляді, що відбувся 21.03.2019 року. Також вказав, що позивач замовив в TOB «ITC Моторс» проведення товарознавчого дослідження (оцінки) лише тому, що Страхова компанія не надала йому копію проведеного дослідження, але це є ідентичні висновки, що базуються на Акті технічного огляду від 21.03.2019 року. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 15.03.2019 о 20 год. 30 хв. на 18 км. автодороги М05 в бік м. Одеса в межах Києво - Святошинського району Київської області водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «FordGalexy», р.н. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та вчинила зіткнення з автомобілем марки «Audi A6», р.н. НОМЕР_1 , який рухався попереду. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила п. п 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 22.04.2019 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення (а.с. 7). Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0116499 вбачається, що ліміт відповідальності становить за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.; розмір франшизи - 1 000 грн. (а.с. 13). Позивач звернувся до ТДВ «СК «Київ Ре» із заявою про настання страхового випадку та відшкодування шкоди. Відповідно до звіту №148-03-19 ТОВ «ІТС Моторс» від 21.03.2019 «Про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу» вартість матеріального збитку,завданого транспортному засобу позивача, становить 183 436,71 грн. Вартість матеріального збитку не була відшкодована відповідачами Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Статтею 1166 ЦК України визначено, що майновашкода,заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдалашкоди,звільняється від їївідшкодування,якщо вона доведе, щошкодизавдано не з її вини. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК Українишкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:шкода,завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Відповідно достатті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спрямований на регулювання відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно до статті 3Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальностівласників наземнихтранспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Статтею 6 цього Закону визначено поняття страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 22.1. статті 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Системний аналіз положень цього Закону дає підстави для висновку, що у момент укладення договору обов`язкового страхування відповідальності страховик приймає на себе зобов`язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди на умовах, визначених саме цим законом та договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на момент скоєння ДТП, відповідальність водія транспортного засобу марки «Ford Galexy», р.н. НОМЕР_2 , застрахована ТДВ «СК «Київ Ре», згідно Полісу АО №0116499 від 15.12.2018 Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0116499 вбачається, що ліміт відповідальності становить за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн.; розмір франшизи - 1 000 грн. (а.с. 13). Позивач звернувся до ТДВ «СК «Київ Ре» ізповідомленням про дорожньо - транспорту пригоду 18 березня 2019 року, яка зареєстрована за вх. №381 (а.с. 8) 11 квітня 2019 року ОСОБА_3 подав до страхової компанії заяву №1504210 про страхове відшкодування (а.с. 9). Відповідно до п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Згідно акту технічного огляду колісного транспортного засобу 21 березня 2019 року незалежним експертом TOB «ITC Моторс» ОСОБА_6 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, що належить позивачу (а.с. 27). Відповідно до звіту №148-03-19 ТОВ «ІТС Моторс» від 21.03.2019 «Про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу» вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу позивача становить 183 436,71 грн.(а.с. 15). Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0116499 вбачається, що ліміт відповідальності становить за шкоду, заподіяну майну - 100 000 грн., розмір франшизи - 1 000 грн. (а.с. 13). ТДВ «СК «Київ Ре» не було надано до суду інформації щодо відмови у здійсненні страхової виплати з підстав визначених законом. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповільності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону)у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Згідно із ст. 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Разом з тим, за правилами ст.ст. 9, 12, 29, 32 Закону при визначенні розміру страхового відшкодування при відшкодуванні шкоди,заподіяноїжиттю та/або здоров`ю потерпілих, страховиком не відшкодовується франшиза у розмірі 1000 грн. та витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує. Таким чином, суд першої інстанції при визначенні страхового відшкодування в межах ліміту не звернув уваги на розмір франшизи та те, що позивач має право на відшкодування зазначених коштів за рахунок ОСОБА_2 , проте відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки позивач з апеляційною скаргою до суду не звертався, а ТДВ «СК «Київ Ре» рішення суду не оскаржив, факт настання страхового випадку ТДВ «СК «Київ Ре» не спростовано і підтверджується судовим рішенням, страхову компанію вчасно повідомлено про настання ДТП, тому колегія суддів не переглядає рішення суду в частині стягнення з страхової компанії на користь позивача страхової суми за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100 000 грн. Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу. Вказана правова норма узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі № 760/15471/15-ц, згідно якої відшкодування шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, можливе за умови, що у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування З вищенаведеного вбачається, що повне задоволення позовних вимог та відповідно стягнення із винної особи всієї суми матеріального відшкодування призводить до подвійного стягнення, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, стягнувши з апелянта різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою. Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що TOB «ITC Моторс» оцінило вартість ремонту автомобіля позивача на суму більшу, ніж вартість самого автомобіля, з огляду на наступне. Пунктами 2, 3 частиною першою статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідно до частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Проте, відповідач не скористався своїм правом під час розгляду справи в суді першої інстанції, розгляд якої проводився за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, і клопотання про призначення судом відповідної судової експертизи заявлено не було. Позивачем надано докази на підтвердження завданих йому збитків, при цьому відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували визначений розмір збитків, як підстави для зменшення визначення розміру збитків, відповідачем не надано, хоче це згідно приписів ст. 81 ЦПК України, є його обов`язком. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц (провадження № 61-4463св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц (провадження № 61-34581св18). Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази і вимоги закону, що регулюють дані правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та справедливим. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність. Враховуючи наведе, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 12 січня 2022 року- залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді