Ухвала КЦС ВС № 205/6201/17

Ухвала 09 червня 2020 року м. Київ справа № 205/6201/17 провадження № 61-4488ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Новокодацької районної у місті Дніпро ради, третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моніторна 7» про визнання особи такою, що має право користування житловим приміщенням, зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моніторна 7» про виселення із жилого приміщення, ВСТАНОВИВ: 04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у вказаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3 264,60 грн; уточнити вимоги касаційної скарги в частині конкретизації учасників справи; подати виправлену редакцію касаційної скарги, в якій однозначно визначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. На адресу суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали, проте вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано не в повному обсязі, а саме, не зазначено конкретні підстави, визначені статтею 389 ЦПК України, на яких подається касаційна скарга. ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі зазначила, що судами обох інстанцій невірно застосовано положення статей 64, 65 ЖК УРСР; частину п`яту статті 12 ЦК України та частину першу статті 19 Конституції України. Однак, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 31 березня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Судувід 31 березня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко