Постанова 4852 № 160/6323/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6323/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року (суддя Юрков Є.О., м. Дніпро, повний текст складено 18.12.2019 року) у адміністративній справі №160/6323/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Ради адвокатів Дніпропетровської області, Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особи: Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», Громадська спілка «Асоціація захисту прав людини в Україні» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в: 08.07.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач 1), Ради адвокатів Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач 2), Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (далі по тексту відповідач 3), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту відповідач 4), третя особи: Адвокатське об`єднання «Всеукраїнська спілка адвокатів», Громадська спілка «Асоціація захисту прав людини в Україні», в якому просив визнати протиправними дії щодо неналежних утворення, організації, перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, розгляду дисциплінарної справи, складання, оформлення, оголошення, вручення, оприлюднення, внесення до Єдиного реєстру адвокатів України рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Дніпропетровської області №6/ДПР-19 від 13.06.2019 року про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю; неналежного ведення Єдиного реєстру адвокатів України щодо нього; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19 про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю; зобов`язати негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо нього наступні зміни: інформацію з розділу «Інформація про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю» видалити; доповнити розділ «Адреса робочого місця та номери засобів зв`язку» слідуючим записом: «телефони: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; стягнути солідарно з відповідачів на його користь моральну шкоду в сумі 300 тис. грн. та зобов`язати надати судовий звіт про виконання судового рішення. 17.12.2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19 про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю; зобов`язати відповідача 2 та відповідача 3 негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо нього наступні відомості: інформацію про зупинення рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовлено. З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та зупинити дію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19 про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю; зобов`язати відповідача 2 та відповідача 3 негайно внести до Єдиного реєстру адвокатів України щодо нього наступні відомості: інформацію про зупинення рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19; копію ухвали направити для негайного виконання, роз`яснивши, що оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи; зобов`язати відповідача 2 та відповідача 3 подати до суду звіт про виконання судового рішення про забезпечення позову. Свої вимоги обґрунтував тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його конституційного права на працю, суттєво вплинути на майнове становище, ділову репутацію та виконання ним батьківських обов`язків з утримання неповнолітніх дітей, що істотно ускладнить або унеможливить здійснення ефективного захисту та поновлення його прав і законних інтересів, у разі визнання їх судом порушеними та задоволення цього позову. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано відзив на апеляційну скаргу, в якій ВДКА просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, як таку, що є законною та обґрунтованою, прийнятою з додержанням норм процесуального права, заперечує та не погоджується з доводами апелянта, зазначає, що зупинення дії оскаржуваного рішення призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог. У своєму відзиві вказувала, що ст.150 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав забезпечення позову, які є оціночними, «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку, негативне сприйняття рішення позивачем не робить його автоматично протиправним. В даному випадку, ВДКА вважала, що суд при вирішенні питання про забезпечення позову має дотримуватися досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у встановленому законом порядку. ВДКА зазначила, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року цій справі вже було надано правову оцінку аналогічній заяві позивача. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем необґрунтовано можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому, позивач не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а лише зазначає про імовірність настання таких наслідків. Суд зазначав, що задоволення заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що Третім апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 09.12.2019 року у справі №160/6323/19 надано правову оцінку аналогічній заяві ОСОБА_1 . Відокремленими матеріалами справи підтверджується, що підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про забезпечення позову було оскарження ним у судовому порядку рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19 про позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю та дій які пов`язані з його виконанням. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оскарження рішення не зупиняє його дії, що позбавляє позивача права на працю, виключає можливість заробляти собі на життя та суперечить статтям 42, 43 Конституції України, вважав, що тим самим існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також є ознаки відвертої протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Відповідно до частин 1, 2 ст.150, п.1 ч.1 ст.151 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. З аналізу вище зазначеного процесуального законодавства вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком, тобто особа, яка звертається із заявою до суду про забезпечення позову має надати беззаперечні докази тих обставин, які передбачені ч.2 ст.150 КАС України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову за своєю суттю не може підміняти рішення суду по суті позовних вимог. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно ч.1 ст.5 КАС України право особи на звернення до суду передбачає обов`язковим те, що особа вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, про захист яких вона просить. Отже, для забезпечення позову законодавством передбачено, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не тільки мають бути порушені права та інтереси особи, а мають бути додаткові обставини, якими особа повинна обґрунтувати свою заяву про забезпечення позову. Відповідно ч.1 ст.42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Аналізуючи зазначену норму, суд апеляційної інстанції зазначає, що відмова від зупинення дії оскаржуваного рішення перш за все передбачає ефективний спосіб захисту, відсутність зловживань будь-якої особи у розгляді скарги. Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення про позбавлення права позивача на зайняття адвокатською діяльністю, необхідно враховувати інтереси всіх сторін у справі. Зупинивши оскаржуване рішення без оцінки ознак протиправності цього рішення, що можливо лише при розгляді справи по суті, суд фактично вирішує позовні вимоги та продовжує дію оскаржуваного рішення на невизначений термін. Позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову посилався на норми статей 42, 43 Конституції України, вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушуються його право на адвокатську діяльність, яка не заборонена законом, право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані державні гарантії стосуються кожного громадянина України. Право на зайняття адвокатською діяльністю регулюється профільним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, яке потребує виконання, зокрема особами, які мають на меті займатися адвокатською діяльністю, певних дій та додержання відповідних умов. Аналізуючи підстави забезпечення позову, які приведені позивачем ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення про позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю. Суд апеляційної інстанції також вважає, що позивачем не наведено мотивів, відповідно яким відмова у зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи не унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем ОСОБА_1 неодноразово подавались заяви про забезпечення позову у даній справі з тих самих підстав. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року було надано правову оцінку заяві про забезпечення позову шляхом зупинення рішення КДКА Дніпропетровської області від 13.06.2019 року №6/ДПР-19 про позбавлення ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 150, 151, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у адміністративній справі №160/6323/19 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя А.В. Суховаров