Постанова 4817 № 607/28363/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/28363/19Головуючий у 1-й інстанції Грицай К.М. Провадження № 22-ц/817/420/20 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - 301030200 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Парандюк Т. С., Щавурська Н. Б., з участю секретаря - Кантицька О.І. та учасників справи: представника позивачки Сіренко О.М. адвоката Степанова В.В.; представника акціонерного товариства "Альфа-Банк" Панченка Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу №607/28363/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від "24" січня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до акціонерного товариства "Альфа-Банк", Державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії, постановлену суддею Грицай К.М., - ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду позовну заяву до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочено - АТ«Альфа-Банк»), Державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії. Просять скасувати - запис про державну реєстрацію права власності АТ«Альфа-Банк» на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 34137140, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1960626761101; - рішення Державного реєстратора Білобожницької сільської ради, Чортківського району, Тернопільської області Іванісіка С.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1960626761101, номер запису права власності 34137140; дата та час реєстрації 12.11.2019 року, 08:09:03 за АТ «Альфа- Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 , відновивши запис про право власності на цю квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2019 року задоволено частково заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомості: квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволені решти вимог заяви відмовлено. Крім того, у січні 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» до завершення розгляду справи у суді, здійснювати будь-які дії пов`язані з виселенням, зняттям з реєстрації позивачів та перешкоджанням у проживанні зареєстрованих у кв. АДРЕСА_3 осіб, в тому числі і її, ОСОБА_1 , яка є інвалідом 2-ї групи. Необхідність додаткового вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в даний час виникла необхідність додатково забезпечити поданий позов, оскільки працівники Банку в даний час мають намір звернутись до Тернопільського міського відділу Управління ДМС України в Тернопільській області про зняття позивачів з реєстрації із квартири АДРЕСА_3 , яка належала їм, оскільки у відповідності до діючого законодавства таке зняття з реєстрації із цієї квартири після її перереєстрації Державним реєстратором Іванісіком С.В. за Банком на підставі Іпотечного договору, не потребує згоди позивачів і може бути здійснено Банком за заявою нового власника без рішення суду. Про те, що Відповідач-1 має намір вчинити такі дії свідчать неодноразові дзвінки від представників Банку в яких зобов`язують її разом із сином звільнити квартиру в добровільному порядку. Аналогічна вимога Банку міститься і в Повідомленні яке 25.11.2019 року було залишено у дверях позивача працівником банку ОСОБА_3 . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного реєстратора Білобожницької сільськоїради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необгрунтованість з неповним встановленням обставин, недотримання норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, задовільнити в повному обсязі заяву про забезпечення позову подану до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/28363/19 від 23.01.2020р. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково необгрунтовано прийшов до висновку що подана заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування обраного заходу забезпечення позову, а також у поданій заяві про забезпеченння позову не вказано та до неї не долучено жодних доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. ОСОБА_1 вважає що зміст її заяви про забезпечення позову спростовує належни чином дані висновки. Відзиву на апеляційну скаргу не було подано. Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивачки ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в її межах. Представик відповідача АТ "Альфа-Банк" у режимі відеоконференції апеляційної скарги не визнав, мотивуючи, що позивачем не було доведено і судом не встановлено необхідності додаткового забезпечення позову у спосіб, вказаний позивачкою. Інші учасники справи - позивач ОСОБА_2 та Державний реєстратор Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, про свідчать телефонограма суду та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення у судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи з метою особистої участі у судовому засіданні не подали. А тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів не вбачає перешкод щодо розгляду справи за відсутності цих учасників справи. Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (cкорочено - Закон №540-ІХ), яким розділ ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено п.3, строки апеляційного розгляду справи, передбачені ст.371 ЦПК України, продовжені на строк дії карантину, а тому підстави вирішувати питання в порядку ч.2 ст.371 ЦПК України щодо продовження строку розгляду апеляційної скарги у даній справі відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.ч.1,3 ст. 150 ЦПК України). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має перевірити, чи дійсно надані стороною докази свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про додаткове забезпечення позову у даній справі суд виходив з тих обставин що подана заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування обраного заходу забезпечення позову та у поданій заяві про забезпечення позову не вказано та до неї не долучено жодних доказів на підтвердження існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, як таким, що відповідає нормам закону та обставинам справи. При цьому колегія суддів зауважує, що за заявою позивачів судом уже вжиті заходи забезпечення даного позову відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 грудня 2019 року, якою задоволено частково заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомості: квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вжиті за даною ухвалою суду заходи забезпечення позову є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі. Необхідності додаткового забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачкою ОСОБА_1 , шляхом заборони АТ «Альфа-Банк» до завершення розгляду справи у суді, здійснювати будь-які дії пов`язані з виселенням, зняттям з реєстрації позивачів та перешкоджанням у проживанні зареєстрованих у кв. АДРЕСА_3 осіб, у даній справі судом не встановлено. Окрім того, заходи, якими позивачка просить забезпечити позов, не будуть співмірним видом забезпечення позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії у вигляді відновлення запису про право власності на спірну квартиру за позивачами. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно відмовив у вжитті додаткових заходів забезпечення позову у даній справі. Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування ухвали суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. За вимогами п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України сторони не наділені правом касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову після її перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України із врахуванням звільнення ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи від сплати судового збору. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року залишити без змін. Відновити дію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 04 червня 2020 року. Головуючий Дикун С.І. Судді: Парандюк Т.С. Щавурська Н.Б.