LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813523/16474/19

від 28.05.2020 ·

Номер провадження: 22-ц/813/5895/20 Номер справи місцевого суду: 523/16474/19 Головуючий у першій інстанції Середа І. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.05.2020 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: № 523/16474/19 Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/5895/20 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Бикової К.А., учасники справи: - позивач Акціонерне товариство «Одесагаз», - відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Середи І.В. 03 лютого 2020 року, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, встановив: У жовтні 2019 року АТ «Одесагаз» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути вартість необлікованого обсягу природного газу (а. с. 1 - 10). У грудні 2019 року ОСОБА_1 , не визнавши вищевказаний первісний позов, звернувся до суду з вищезазначеним зустрічним позовом, в якому просить; 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії АТ «Одесагаз» про нарахування вартості спожитого природного газу; 2) стягнути відшкодування моральної шкоди (а. с. 31 38). В подальшому, а саме 03.02.2020 року, до суду першої інстанції від адвоката Куренної В.В., діючої від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «Одесагаз» невідкладно відновити постачання газу в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , до остаточного набрання чинності рішення суду по даній справі. Наведена заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи. 18.04.2019 року представником АТ «Одесагаз» проведена перевірка лічильника, за результатами якої складено акт про порушення, а саме - несанкціоноване втручання в роботу лічильника. Цього ж дня лічильник демонтовано. 24.05.2019 року комісією з розгляду актів про порушення прийнято рішення про донарахування коштів у розмірі 134 523,98 грн.. 27.08.2019 року позивач без попередження відключив відповідачу газопостачання, при цьому відповідного акту складено не було. 21.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОНДІСЕ. Висновком експертизи №19-6592 від 25.10.2019 року підтверджується, що втручань в роботу лічильника газу не було. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнює життя та здоров`я ОСОБА_1 (а. с. 85 88). Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2020 рокуу задоволенні вищенаведеної заяви про забезпечення зустрічного позову відмовлено (а. с. 91 91 зворотна сторона). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким вищевказану заяву про забезпечення його зустрічного позову задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що невжиття вищенаведених ним заходів забезпечення позову може призвести до нівелювання ефективності судового захисту. Адже рішення суду повинно бути не тільки законним і обґрунтованим, а перш за все - ефективним у контексті захисту прав. На думку апелянта запропонований ним вид забезпечення зустрічного позову є співмірним та адекватним відносно вищенаведених зустрічних позовних вимог. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. 26.05.2020 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи, призначеної до розгляду на 28.05.2020 року, за його відсутності. Від АТ «Одесагаз» заяв, клопотань, відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року, зі змінами внесеними згідно із розпорядженнями Голови Одеського апеляційного суду за №3 від 02.04.2020 року та за №4 від 08.04.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Між тим, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло. Згідно із частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішенні питання про забезпечення позову, освідомленість її учасників про розгляд справи, наявність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, відсутність клопотань учасників справи про відкладення розгляду справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні вказаного вище клопотання про забезпечення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказана заява про забезпечення позову взагалі не містить посилань, яким чином незабезпечення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог істотно ускладнить чи унеможливіть виконання рішення суду по даній справі або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся (а. с. 91 91 зворотна сторона). Колегія суддів погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції про безпідставність вищевикладених вимог щодо забезпечення позову, виходячи з наступного. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Ухвала суду першої інстанції про відмову в забезпеченні зустрічного позову відповідає зазначеним вимогам. Апеляційний суд не вбачає підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «Одесагаз» невідкладно відновити постачання газу в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , оскільки вжиття таких заходів забезпечення позову про визнання протиправним та скасування рішення комісії та стягнення моральної шкоди не мають наслідком забезпечення ОСОБА_1 реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. У даному випадку апеляційний суд не вбачає мети (у розумінні приписів ст. 149 ЦПК України) забезпечення вказаного вище зустрічного позову, шляхом зобов`язання АТ «Одесагаз» невідкладно відновити постачання газу в житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування вищевикладених висновків судів першої та апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з діями представників позивача. Апеляційна скарга містить також посилання апелянта на низку негативних для нього наслідків незаконних, як на його думку, дій представників АТ «Одесагаз». Між тим, з огляду на вищевикладене, вказане у даному абзаці не має наслідком задоволення вимог апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову без порушень діючого законодавства, відсутність підстав для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 03 лютого 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 15 червня 2020 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»