Постанова 4817 № 607/3159/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/3159/20Головуючий у 1-й інстанції Воробель Н.П. Провадження № 33/817/188/20 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2020 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2020 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Згідно постанови ОСОБА_1 14 лютого 2020 року о 04 год. 20 хв., всупереч вимогам пункту 2.5. Правил дорожнього руху (далі -ПДР), керуючи автомобілем «Ford Escort», р.н. НОМЕР_1 , вулицею Чумацька, 15Б, у м. Тернополі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, відмовився в присутності двох свідків від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 7510» ARLM-0400 (повірка дійсна до 08 липня 2020 року) та огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 29.04.2020 року у зв`язку із продовженням строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2020 року на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не зазначено у постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Вказує, що суддя не зазначила в оскаржуваній постанові встановлених нею обставин і доказів які їх підтверджують. Зазначає, що суддя про факт розбіжності, а саме те, що у поясненнях свідків зазначено, що використовувався алкотестер "Драгер" серії 6810, а у протоколі та рапорті зазначено, що використовували алкотестер «Драгер» серії 7510 нічого не описала та не спростувала у постанові суду. Звертає увагу суду на те, що інспектор поліції його не зупиняв на підставі п. 1 ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію", двох свідків на місці зупинки транспортного засобу не було. Стверджує, що інспектором поліції Шуляк М.В. під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення вимог: Розділу 1 п.3; Розділу 2 п.1,3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного , наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; Розділу ІХ п.1 «Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»; п.3 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008року про затвердження Порядку направлення водіїв ТЗ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у яких зазначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться на місці зупинки ТЗ в присутності двох свідків із застосуванням технічного засобу. Заслухавши доводи захисника, який просив розглядати справу у відсутності апелянта, якому відомо про час та місце розгляду, та задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання апелянта щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 29.04.2020 року, то вони є обґрунтованими, а тому цей строк слід поновити, як пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху і вчиненні адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи. Так, судом вірно враховані дані, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268061 від 14 лютого 2020 року, у якому зазначено про те, що ОСОБА_1 14 лютого 2020 року о 04 год. 20 хв., керував автомобілем «Ford Escort», р.н. НОМЕР_2 , вулицею Чумацька, 15Б, у м. Тернополі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 7510» ARLM-0400 та огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 ПДР; відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції №№000013,000101, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано: процедуру огляду ОСОБА_1 на предмет перебування у стані алкогольного сп`яніння, котра полягала у пропозиції пройти такий огляд в присутності двох свідків як на місці зупинки так і у лікувальному закладі та відмови ОСОБА_1 від цього; роз`яснення йому наслідків цієї відмови; складення протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснення його змісту; письмових поясненнь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 лютого 2020 року, написаними ними власноруч, у яких зафіксовано, що у м. Тернополі по вул. Чумацька у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки так і у лікувальному закладі; рапорту поліцейського роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Колодій В.В. від 14 лютого 2020 року; електронного рапорту від 14 лютого 2020 року, згідно якого 14 лютого 2020 року о 04:48 год. на лінію «102» надійшло повідомлення інспектора підрозділу УПО про те, що по вул. Чумацька, 15Б, інспектори УПО виявили автомобіль «Форд Ескорд», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який можливо у стані алкогольного сп`яніння. На це повідомлення було направлено екіпаж Управління патрульної поліції в Тернопільській області «201 «Юпітер». Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не зазначено у постанові відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, суд вважає безпідставними, так як із тексту мотивувальної частини постанови від 29 квітня 2020 року вбачається, що в ній містяться відомості щодо технічних засобів якими здійснювалася відеофіксація - нагрудні камери працівників поліції №000013 і № 000101. З тих же підстав слід критично оцінити доводи апеляційної скарги про те, що суддя не зазначила в оскаржуваній постанові встановлених нею обставин і доказів які їх підтверджують так як, і обставини і докази які їх підтверджують зазначені у цій постанові суду. Більше того, як вбачається із постанови, суд першої інстанції розкрив зміст досліджених матеріалів і дав їм належну правову оцінку. Твердження апелянта про те, що інспектор поліції не здійснив зупинку автомобіля на підставі п. 1 ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію" є безпідставними оскільки факт зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками Державної служби охорони підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами, а також і поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, з яких вбачається, що він керував транспортним засобом, був зупинений працівниками Державної служби охорони у зв`язку з тим, що заїхав на охоронювану територію. При цьому, працівниками охорони було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, про що, вони повідомили у встановленому порядку патрульну поліцію. Вказане повідомлення про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення було зареєстроване у встановленому порядку (а.с.7) і на виконання повноважень наданих ст.ст.23,35 Закону України "Про національну поліцію" працівниками патрульної поліції проведено його перевірку. Також, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до п.4 ч.3 ст.13 ЗУ "Про національну поліцію" поліція охорони функціонує у складі поліції, а отже має відповідні повноваження, передбачені статтями 23 та 35 вказаного Закону. Доводи апеляційної скрги про те, що інспектором поліції Шуляк М.В. під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення вимог: Розділу 1 п.3; Розділу 2 п.1,3 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; Розділу ІХ п.1 «Інструкції з оформленням поліцейськими матеріалів адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі»; п.3 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року про затвердження Порядку направлення водіїв ТЗ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у яких зазначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться на місці зупинки ТЗ в присутності двох свідків із застосуванням технічного засобу суд оцінює критично, так як із матеріалів справи вбачається, що процедуру проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду працівниками патрульної поліції було повністю дотримано, огляд ОСОБА_1 проводився в присутності двох свідків. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки розбіжностям щодо серії приладу (газоаналізатора), який у поясненнях свідків зазначено як "Драгер" серії 6810, а у протоколі та рапорті - «Драгер» серії 7510, не є істотними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про доведеність складу правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2020 року відносно нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя