Постанова 4814 № 530/1165/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 530/1165/19 Номер провадження 22-ц/814/1174/20Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого (судді-доповідача) Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Панченка О.О., при секретарі судового засідання: Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2020 року (ухвалену суддею Максименко Л.В., відомості щодо дати складання повного тексту ухвали відсутні) у справі скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Матосової Інни Юріївни, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у Сумській області в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо визначення та складання заборгованості зі сплати аліментів, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій прохав: визнати неправомірними дії державного виконавця; визнати незаконним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 27.08.2019 за вих.№21484 у межах виконавчого провадження ВП №59181503. Також прохав зобов`язати державного виконавця Охтирського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Матосову Інну Юріївну в межах справи виконавчого провадження ВП №59181503 по примусовому виконанню рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 08.11.2018р. №530/908/18 (2/530/724/18) в редакції постанови Полтавського апеляційного суду від 27.02.2019р. №530/908/18 (22-ц/814/476/19) про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2018р. і до повноліття сина, на користь ОСОБА_2 , скласти та довести до сторін виконавчого провадження розрахунок заборгованості зі сплати аліментів із зарахуванням за січень, лютий, березень 2019 року по 1000.00 грн. замість неправильного зазначенням виключно за березень 2019 року 3000.00 грн.; із зарахуванням за квітень та травень 2019 року по 992.51 грн. замість неправильного зазначенням виключно за травень 2019 року 1985.02 грн.; із зарахуванням за червень 2019 року 1500.00 грн. аліментів згідно банківської квитанції із зазначенням цільового призначення та зарахування саме 1500.00 грн., а не заниженого розміру в сумі 1300.00 грн.; із зарахуванням за липень 2019 року 1500.00 грн. аліментів згідно банківської квитанції із зазначенням цільового призначення оплати аліментів; із зарахуванням за серпень 2019 року 1500.00 грн. аліментів згідно банківської квитанції із зазначенням цільового призначення оплати аліментів. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Матосової Інни Юріївни, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне територіальне управління юстиції у Сумській області в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо визначення та складання заборгованості зі сплати аліментів. З вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним дослідженням доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, прохав ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким його скаргу задовольнити. Зокрема вказує, що суд першої інстанції не вирішив справу відповідно до належного складу учасників, оскільки не залучив до участі у справі Охтирський міськрайонний ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) замість реорганізованого Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області. Посилається на те, що державним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з порушення вимог чинного законодавства, оскільки станом на липень 2018 року боржник був працевлаштований, а з 31.08.2018 року звільнений з роботи. Вказує, що оплата аліментів починаючи з липня 2018 року сплачувалися боржником частково в межах матеріальної можливості, не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підтвердженням чого є банківські розрахункові квитанції із зазначенням цільового призначення платежу за кожен місяць сплати. Вважає, що починаючи з 03.07.2018 року розрахунок аліментів необхідно провести враховуючи працевлаштування та заробіток боржника, звільнення з роботи 31.08.2018 р., подальшого нарахування як не працевлаштованого, але враховуючи фактично проведені оплати згідно банківських квитанцій із зазначенням цільового призначення проведених оплат аліментів. Також посилається на те, що судом проігноровано ті обставини, що державний виконавець від сум оплати аліментів відраховував виконавчий збір як винагороду за наслідками виконання судового рішення. Від представника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - Лютого М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній спростовуючи доводи апеляційної скарги, та підтримуючи ухвалу суду першої інстанції прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2020 року без змін. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Цуркан В.І. надійшла заява (відповідь на відзив), в якій останній підтримуючи доводи апеляційної скарги та спростовуючи висновки які викладені у відзиві на апеляційну скаргу прохав апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати. Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи сторони по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з?явилися. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 08.11.2018 справа №530/908/18 (2/530/724/18) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж мінімальний розмір аліментів визначений чинним законодавством України для дитини відповідно віку, починаючи з 03.07.2018 і до його повноліття. Постановою Полтавського апеляційного суду від 27.02.2019 рішення Зіньківського райсуду від 08.11.2018 змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2018 і до його повноліття. 12 березня 2019 року по справі №530/908/18 видано виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця Охтирського МВ ДВС ГТУЮ у Сумській області Матосової І.Ю. від 23.05.2019 ПВ № 59181503 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 530/908/18, виданого 12.03.2019. Постановою про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесеною старшим державним виконавцем Матосовою І.Ю. у ВП № 59181503 від 22.07.2019 стягнуто з ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у сумі 131 грн. Розпорядженням № 59181503 від 22.07.2019 державного виконавця Матосової І.Ю. грошові кошти в сумі 1500 грн., що надійшли 19.07.2019 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №530/908/18 виданого 12.03.2019 Зіньківським районним судом перераховано: 1300 грн. на користь ОСОБА_2 на її рахунок; 69 грн. витрат виконавчого провадження; 131 грн. витрат виконавчого провадження на відповідні рахунки казначейських служб України. 24 травня 2019 року старший держвиконавець Матосова І.Ю. сформувала виклик боржника ОСОБА_1 до відділу з питань сплати боргу за виконавчим листом про стягнення з нього аліментів 24 травня 2019 року старший держвиконавець Матосова І.Ю. сформувала розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу №530/908/18 від 12.03.2019 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 липня 2019 року у відділі ДВС зареєстровано заяву боржника про розрахунок заборгованості до якої додано відповідні документи. 13 серпня 2019 року повторно у відділі ДВС зареєстровано заяву боржника про розрахунок заборгованості до якої додано відповідні документи, зокрема і квитанції про сплату аліментів ОСОБА_1 27 серпня 2019 року старшим держвиконавцем Матосовою І.Ю. було повторно сформовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу №530/908/18 від 12.03.2019 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з урахуванням наданих боржником квитанцій про сплату аліментів. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що обчислення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів проведено з дотриманням вимог додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 4 розділу XVI), тому визнавати неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні №59181503 немає достатніх правових підстав. Разом з цим, місцевий суд зазначив, що оскаржувані ОСОБА_1 рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, були вчинені відповідно до закону, та в межах його повноважень. Отже,порушень прав ОСОБА_1 у даному виконавчому провадженні відсутні, тому в задоволенні скарги слід відмовити. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами,прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду. Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо. Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом. Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи. Відповідно до ч.3, ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувану і боржнику у разі:надходження виконавчого документа на виконання від стягувана; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; припинення виконавчого провадження;закінчення виконавчого провадження. Отже, з аналізу вказаних положень законодавства слідує, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій зобов`язаний дотримуватись принципу законності, тобто здійснювати нарахування розміру аліментів у точній відповідності вимогам закону Відповідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Як вбачається з копій документів виконавчого провадження необхідну інформацію, в тому числі і квитанції про сплату аліментів ОСОБА_1 надав до відділу вперше 4 липня 2019 року, решту 13 серпня 2019 року. Згідно з пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України. Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що після отримання 13.08.19 квитанцій від про сплату аліментів, 27.08.19 року державний виконавець сформувала новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу №530/908/18 від 12.03.2019, який цього ж дня особисто отримав ОСОБА_1 . Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред`явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред`явленим до виконання, утримання аліментів не проводилося у зв`язку з розшуком боржника, стягнення аліментів має здійснюватись за весь період незалежно від установленого десятирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти. При цьому, суд правильно зауважив, що за рішенням суду ОСОБА_1 має сплачувати аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, боржник не обмежений у сплаті більшого розміру аліментів за власним волевиявленням, ніж передбачено рішенням суду. Так, в наданих копіях квитанцій про сплату аліментів ОСОБА_1 відсутні дані про сплату ним аліментів за конкретний період чи місяць. У квитанції за 18 березня 2019 року вказано про сплату аліментів ОСОБА_6 в розмірі 3000 грн., проте не зазначено за які місяці сплачуються аліменти. З огляду на викладене,державний виконавець правомірно зарахував 3000 грн. у місяць їх сплати березень 2019 року, правомірно вважаючи сплатою у березні аліментів саме в такому розмірі. Квитанцій, які б свідчили про сплату коштів, направлених на погашення заборгованості за відповідні місяці суду не надано. Таким чином, доводи скаржника про складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів із зарахуванням за січень, лютий, березень 2019 року по 1000 грн. замість 3000 грн. у березні 2019 року є безпідставними. Ця ж сама ситуація зі сплатою аліментів склалася у травні та липні 2019 року. За таких обставин вимоги ОСОБА_1 про зарахування коштів за попередні місяці є не обґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч.8 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»). З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що обчислення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів проведено з дотриманням вимог додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 4 розділу XVI), тому підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні №59181503 немає. На думку суду оскаржувані ОСОБА_1 рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень. Доводи апелянта про те, що державний виконавець від сум оплати аліментів безпідставно відраховував виконавчий збір як винагороду за наслідками виконання судового рішення є необґрунтованими, оскільки апелянт не заявляв позовних вимог щодо оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, а тому скарга не підлягає задоволенню. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текс постанови виготовлено 28 травня 2020 року. Головуючий суддя ______________Г.Л. Карпушин Судді: ____________ Т.В. Одринська ____________ О.О. Панченко