Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/4580/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/4580/20 Номер провадження 22-ц/814/1737/20Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І. секретар: Зеленська О.І. за участю заявника - ОСОБА_1 представника заявника - адвоката Іванова О.А. стягувача - ОСОБА_2 представника стягувача - Яресько Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09 червня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, суб`єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), - В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ягуніної О.В. В обґрунтування скарги зазначав, що надав державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ягуніній О.В. документи про добровільну сплату грошових коштів на утримання дитини шляхом перерахування грошових коштів на власний рахунок, який був відкритий ним в КБ «ПриватБанк» на її ім`я. За рекомендацією адвоката, він звернувся з письмовою заявою щодо визнання спла-чених ним коштів на утримання дитини, повторно надавши підтвердження їх оплати 15 квіт-ня 2020 року, однак 25 квітня 2020 року на його адресу надійшов лист з постановами про його обмеження у праві виїзду за межі України; про обмеження користуватися транспортним засобом; про обмеження володіння зброєю; про обмеження в полюванні та виклик до приватного виконавця на 15 травня 2020 року та вказано, що його борги по сплаті аліментів становлять зараз 13 259 грн. 82 коп. За наведених обставин просив визнати сплачені грошові кошти на картку його доньки ОСОБА_4 за період серпень, вересень, жовтень 2019 року такими, що сплачені на утримання дитини (аліменти). Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, суб`єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - задоволено. Зобов`язано державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснити розрахунок розміру аліментів (ВП №59808590) та врахувати сплачені, відповідно банківської виписки, грошові кошти - аліменти за серпень, вересень та жовтень 2019 року. Не погодившись з даною ухвалою суду першої інстанції, стягувач ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку. В обґрунтування скарги зазначала, що ухвала районного суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому її необхідно скасувати та відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що скаржник, маючи конфлікт з приводу участі у вихованні дитини, свідомо, постійно порушує передбачені Законом вимоги, він порушує графік зустрічей із донькою, не надавав їй допомоги до того часу, доки вона не звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів. Після її звернення, коли скаржнику було вже відомо про те, що аліменти за рішенням суду стягнуті, - він в АТ КБ «ПриватБанк» відкрив додаток до своєї особистої банківської картки - картковий рахунок Юніор на ім`я дитини. Він контролює кількість коштів на вказаному рахунку і йому приходять повідомлення про списання коштів з цього рахунку. Тобто за рішенням суду аліменти стягнуті на її користь на утримання дитини, і лише з січня місяця 2020 року ОСОБА_1 почав зараховувати кошти на рахунок виконавчої служби для подальшого перерахування коштів на її стягувача ім`я. Окрім того зазначала, що скаржник не надав доказів, що він відкрив окремий картковий рахунок і повідомив про це стягувача або державного виконавця. Перерахування коштів на ім`я дитини це розрахунок в межах приватної картки ОСОБА_1 , до цих рахунків стягувач не має доступу, а скаржник намагається уникнути виконання свого обов`язку по сплаті аліментів. Зазначені кошти стягувачам отримані не були, тому серпень, вересень та жовтень 2019 року стягувач жила без аліментів і державний виконавець нараховував заборгованість за платником аліментів. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться судовий наказ №552/4341/19, виданий 13 серпня 2019 року Київським районним судом м. Полтави, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 31 липня 2019 року. Скаржник вказував, що надав державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Ягуніній О.В. документи про добровільну сплату грошових коштів на утримання дитини шляхом перерахування грошових коштів на власний рахунок, який був відкритий на її ім`я. Відповідно до банківських виписок від 07 серпня 2019 року вбачається сплата коштів на ім`я доньки ОСОБА_4 - 1 600 грн., 29 серпня 2019 року - в сумі 1 000 грн., 13 вересня 2019 року в сумі 2200 грн. 06 жовтня 2019 року в сумі 2 200 грн., 07 листопада 2019 року - в сумі 2000 грн. Враховуючи добровільне виконання рішення суду саме в інтересах дитини, суд дійшов висновку про задоволення скарги. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За нормами ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках. Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Судовому захисту підлягають права сторін виконавчого провадження (ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»), які порушені неправомірними діями, рішеннями або бездіяльністю виконавця (ст. 451 ЦПК України). Скарги учасників виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність виконавця розглядаються судом в порядку, визначеному цивільним процесуальним законом, з урахуванням особливостей, встановлених Розділом VII ЦПК України. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції, взяв до уваги банківські виписки, згідно яких сплата коштів здійснювалась боржником на ім`я доньки - ОСОБА_4 , дійшовши висновку, що скаржник добровільно виконував рішення суду (судовий наказ) саме в інтересах дитини. При цьому суд керувався приписами ст. 179 СК України, згідно якої аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України. За нормами ст. 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Однак зазначені норми матеріального права судом першої інстанції застосовані без урахування віку дитини, якій на час надходження грошових коштів на банківську картку Юніор, відкриту на її ім`я, - виповнилося лише вісім років. Згідно ч. 1 ст. 31 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість. З огляду на перераховані на банківський рахунок на ім`я доньки боржником суми, - розпорядження зазначеними грошовими коштами, виходить за межі дрібних побутових правочинів, право на вчинення яких малолітньою особою передбачено зазначеними вище нормами ч. 1 ст. 31 ЦК України. За наведених обставин, помилковим є висновок суду про те, що скаржник добровільно виконував рішення суду (судовий наказ) саме в інтересах дитини. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції залишив поза увагою, що згідно судового наказу №552/4341/19, виданого Київським районним судом м. Полтави 13 серпня 2019 року, з ОСОБА_1 аліменти стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 31 липня 2019 року. Відтак, перерахування ОСОБА_1 , без узгодження зі стягувачем, грошових коштів на банківську картку на ім`я малолітньої доньки, - не є належним виконанням боржником покладеного на нього судовим рішенням зобов`язання по стягненню аліментів. Не давши належної оцінки наведеному, та допустивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, - районний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) здійснити розрахунок розміру аліментів (ВП №59808590) та врахувати сплачені, відповідно банківської виписки, грошові кошти - аліменти за серпень, вересень та жовтень 2019 року. Окрім того, справу розглянуто судом за відсутності стягувача ОСОБА_2 , не повідом-леної належним чином про дату, час і місце засідання суду, яка обґрунтовує свою апеляційну скаргу в тому числі такою підставою, - що згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що спростовують висновки місцевого суду. Ухвала суду першої інстанції, як така що постановлена за невідповідності викладених у ній висновків обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправиль-ним застосуванням норм матеріального права, - підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 09 червня 2020 року - скасувати. Ухвалити у справі нове рішення. У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, суб`єкт оскарження: державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: Бондаревська С.М. Судді: Абрамов П.С. Пилипчук Л.І.