Постанова 4810 № 415/9560/19

Головуючий суду 1 інстанції - Калмикова Ю.О. Доповідач -Карташов О.Ю. Справа № 415/9560/19 Провадження № 22-ц/810/184/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Карташов О.Ю. судді Дронська І.О., Стахова Н.В. за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 представники позивача - ОСОБА_2 відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 28 січня 2020 року, постановленої у складі судді Калмикової Ю.О., в залі судових засідань Лисичанського міського суду Луганської області у м. Лисичанську у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом. 10.12.2019 року до Лисичанського міського суду від представника відповідача Малко Наталії Миколаївни - начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, так як така не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 28 січня 2020 року у задоволенні клопотання Начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Малко Наталії Миколаївни про закриття провадження, відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права. Приймаючи до уваги суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки ця справа має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося з апеляційною скаргою в якій, просить скасувати ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 28.01.2020 у справі № 415/9560/19 та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, оскільки виник щодо оскарження дій відповідача, який є суб`єктом владних повноважень Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України). Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин. У цій справі предметом позову є майнова вимога позивачки про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом. Спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу постановлено з додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишити без задоволення. Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 28 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 25 травня 2020 року. Головуючий Судді: