Постанова Луганський апеляційний суд № 431/6578/19

Головуючий суду 1 інстанції - Ткач О.В. Доповідач -Гаврилюк В.К. Справа № 431/6578/19 Провадження № 22-ц/810/279/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м.Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Гаврилюка В.К., суддів Карташова О.Ю., Яреська А.В. за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , відповідач - Фонд соціального страхування України в Луганській області в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Луганській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Блищик Іван Ігорович, на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року, постановлену у складі судді Ткач О.В. в м. Старобільськ Луганської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України в Луганській області в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Старобільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, просив стягнути з відповідача суму грошей у розмірі 62 585,64 грн, які належать ОСОБА_1 на праві власності у порядку спадкування за законом, на підставі Рішення Старобільського суду від 15 травня 2019 року та стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 768,64 грн на користь позивача. В обґрунтування позову посилається на те, що 15.05.2019 р. Старобільським районним судом було проголошено рішення, яким, за ОСОБА_1 було визнано право власності - на нараховані, але не виплачені Фондом соціального страхування України, грошові кошти у розмірі 62 585,64 грн, які належали його дідусеві - ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом. На підставі чого позивач звернувся до відділення ФССУ з заявою про виплату грошей, у розмірі визначеному за рішенням суду, однак листом від 09.06.2018 за № 2658/02-1 відповідач, стосовно звернення про виплату грошей, надав негативну відповідь, с поясненням того, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ, який на даний час не прийнятий. Позивач, вважає, що своїми діями відповідач перешкоджає йому у вільному володінні своїм майном, яке, згідно рішення суду належить йому на праві власності. Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України в Луганській області в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 31 березня 2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року було залишено без руху та запропоновано усунути недоліки вказані у вищезазначеній ухвалі суду. 4 травня 2020 року на адресу суду надійшла заява адвоката Блищик І.І.- представника ОСОБА_1 із уточненою апеляційною скаргою та додатками на виконання ухвали Луганського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року було залишено без руху та запропоновано усунути недоліки вказані у вищезазначеній ухвалі суду. 21 травня 2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків адвоката Блищик І.І.- представника ОСОБА_1 на виконання ухвали Луганського апеляційного суду від 05 травня 2020 року, у підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 надав оригінал ордера № 157985 серія ПТ від 03 березня 2020 року на представництво інтересів ОСОБА_1 у Луганському апеляційному суді. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 25 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження по справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. В уточненій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Блищик Іван Ігорович, просить скасувати ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року та направити справу до Старобільського районного суду Луганської області для продовження розгляду, скаржник посилається на те, що рішення суду зробило неможливим захистити його право на володіння власністю, встановленого рішенням суду, та вважає, що воно обґрунтовано на підставі спотвореного тлумачення обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення спадкового майна, послужили зовсім інші обставини, що призвели до порушення права, а саме - це письмова відмова відповідача в виплаті грошей спадкового майна, які за рішенням суду увійшли до складу спадщини, й є правом власності позивача. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Блищик Іван Ігорович, на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року про закриття провадження по справі № 431/6578/19 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін - за необґрунтованістю. Посилається на те, що рішення Старобільського районного суду Луганської області 15 травня 2019 року у справі № 431/5398/18 було ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстав для закриття провадження по справі № 431/6578/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування України в Луганській області в особі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії. Позивач по справі та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу від 17 березня 2020 року про закриття провадження, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року у цивільній справі № 431/5398/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги позивача було задоволено частково. Не погодившись з рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року у справі № 431/5398/18, Управлінням було оскаржено дане рішення у Луганському апеляційному суді в частині визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на гроші у виді недоотриманої суми виплат за період з 01.12.2014 р. до 07.02.2018 р. у розмірі 62585,64 грн, які входять до складу спадщини у виді страхових виплат, на одержання яких за життя мав право його померлий дід ОСОБА_3 за своє життя. Постановою Луганського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року у справі № 431/5398/18 залишено без змін. Не погодившись з рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року та Постановою Луганського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 431/5398/18, Управлінням була подана Касаційна скарга до Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду. Верховним судом 05 вересня 2019 року прийнято ухвалу у справі № 431/5398/18 (провадження № 61-161 36ск 19) про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 394 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Судом першої інстанції зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача суму грошей у розмірі 62 585,64 грн та вже винесено рішення з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет, яким визнано за ОСОБА_1 гроші у виді недоотриманої суми виплат у розмірі 62585,64 грн, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - відмовлено, а позивачем рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року у справі № 431/5398/18 не оскаржувалось, що свідчить про те що позивач був повністю згоден з позицією суду. 05 червня 2019 року рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 травня 2019 року у справі № 431/5398/18 набрало чинності. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам процесуального права. З аналізу п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України випливає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача суми грошей у розмірі 62 585,64 грн внаслідок інших обставин, ніж зазначені у справі № 431/5398/18 , а саме - які належать ОСОБА_1 на праві власності у порядку спадкування за законом, на підставі Рішення Старобільського суду від 15 травня 2019 року, тобто вже після ухвалення судового рішення. Позивач звернувся до суду по захист права, яке він вважає порушеним після набрання чинності судовим рішенням у справі № 431/5398/18 , та на його обґрунтування зазначає інші обставини, що мали місце після 15 травня 2019 року (дата постановлення рішення Старобільським районним судом Луганської області). У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Отже, не можна вважати, що між сторонами вже був вирішений спір про той самий предмет і позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Тобто, п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України передбачено закриття провадження у справі виключно у випадку тотожності усіх чинників позову: складу сторін, предмета та підстав позову. За наведених обставин у суду не було підстав для висновків про тотожність спорів та застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Блищик Іван Ігорович, задовольнити. Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 17 березня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови - 10 серпня 2020 року. Головуючий В.К. Гаврилюк Судді О.Ю. Карташов А.В. Яресько