Ухвала КАС ВС № 160/4019/19

УХВАЛА 27 травня 2020 року Київ справа №160/4019/19 адміністративне провадження №К/9901/12943/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №160/4019/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 18.05.2020 до суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - скаржник), направлена до суду поштою 17.05.2020. Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що касаційна скарга подана поза межами строку, визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для касаційного оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 19.02.2020 та повний її текст складено 24.02.2020, відповідно, останнім днем на касаційне оскарження було 25.03.2020, проте касаційну скаргу направлено до касаційного суду лише 17.05.2020, тобто з пропуском строку встановленого для цього. Скаржник зазначає, що строк на касаційне оскарження судових рішень ним не пропущено, оскільки такі строки є продовженими на підставі Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Враховуючи, що Закон № 540-IX набрав чинності 02.04.2020, а строк на касаційне оскарження судових рішень сплинув ще 25.03.2020, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що строк на касаційне оскарження судових рішень ним не пропущено. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Крім того, слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень у визначених законом випадках, кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Проте подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини другої статті 330 КАС України, зокрема, в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Так, скаржником викладено обставини справ № 160/4019/19 і №520/5568/19, у яких, як зазначає позивач, предметом дослідження була реальність господарських операцій позивача з ТОВ "АЛСІМА", з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій в одних і тих самих правовідносинах рішення ухвалені з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, та, відповідно, порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України як на обґрунтування підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, варто зауважити, що зазначений пункт передбачає таку підставу для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд як порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Скаржник вважає, що судами встановлено обставини на підставі недопустимих доказів, оскільки суди дійшли висновку про правомірність проведеної перевірки, в той час як така була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а відтак докази, які отримані під час її проведення, є недопустимими. Отже, фактично, скаржник доводить порушення судами норм процесуального права через незгоду з висновками суду про правомірність проведеної перевірки, тим самим ототожнює встановлення обставин (певних фактів) з правової оцінкою доводів позову, що не узгоджується з обставинами, з якими пункт 4 частини другої статті 353 КАС України пов`язує підстави для скасування судових рішень, а відтак, і з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було порушено або застосовано неправильно. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, а так само визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, варто запропонувати скаржнику подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема, щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Згідно з положеннями частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Водночас, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до абзацу другого наведеного пункту строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №160/4019/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - для надання відповідної заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску - для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі; Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко , Судді Верховного Суду