Ухвала КАС ВС № 160/4019/19

УХВАЛА 23 червня 2020 року Київ справа №160/4019/19 адміністративне провадження №К/9901/12943/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №160/4019/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Верховний Суд ухвалою від 27.05.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" залишив без руху. Надав скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання відповідної заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску;- для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема, те, що подана касаційна скарга не відповідала вимогам частини другої статті 330 КАС України в частині необхідності наведення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), з належним їх обґрунтуванням. Скаржником викладено обставини справ № 160/4019/19 і №520/5568/19, у яких, як зазначає позивач, предметом дослідження була реальність господарських операцій позивача з ТОВ "АЛСІМА", з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій в одних і тих самих правовідносинах рішення ухвалені з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, та, відповідно, порушенням норм процесуального права, що визнано неналежним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Крім того, скаржник доводив порушення судами норм процесуального права через незгоду з висновками суду про правомірність проведеної перевірки, тим самим ототожнює встановлення обставин (певних фактів) з правовою оцінкою доводів позову, що не узгоджується з обставинами, з якими пункт 4 частини другої статті 353 КАС України пов`язує підстави для скасування судових рішень, а відтак, і з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження - пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. На виконання вимог цієї ухвали суду ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" подало уточнену касаційну скаргу, в якій визначено підставу для касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судами не було застосовано правові позиції Верховного Суду, що викладені у постановах від 16.01.2018 (справа №826/442/13), від 20.03.2018 (справа №810/1438/17), від 12.04.2018 (справа №826/1571/16), від 16.05.2018 (справа №2а-0870/12052/11), від 27.02.2018 (справа №802/1853/16-а). Визначену підставу скаржник обґрунтовує тим, що відповідач своїм наказом призначив саме невиїзну перевірку позивача, натомість під час перевірки було здійснено виїзд до Генеральної прокуратури України, в якій отримано доступ до вилучених документів та сфотографовано такі. Зазначене свідчить про неможливість вважати перевірку невиїзною. Тому, Акт документальної невиїзної перевірки не є належним доказом у справі, відповідно, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки, не можна визнати законними і обґрунтованими. Також на переконання позивача, оскільки у справі №520/5568/19 позов ТОВ "АЛСІМА" було задоволено і скасовано податкові повідомлення-рішення, які також були складені внаслідок невизнання тих самих господарських операцій з позивачем, що і у цій справі, скаржник вважає про необґрунтованість відмови в його позові. Позивач зазначає, що в Акті перевірки зазначено про використання фотокопій документів, які не були належним чином засвідчені, а тому такі документи не є належними доказами і суди попередніх інстанцій не надали цьому факту належної правової оцінки. З посиланням на постанови Верховного Суду в частині оцінки наявності вироку відносно контрагента, позивач зазначає, що оскільки у вироку стосовно директора ТОВ "АЛСІМО" не встановлена фіктивність господарських відносин ТОВ "АЛСІМО" з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", такий вирок не є належним доказом. Отже, на переконання скаржника, судами не було у повному обсязі досліджено зібрані у справі докази, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України. Дослідивши наведене скаржником обґрунтування, є підстави вважати, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, оскільки доводи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Постанови Верховного Суду, на які скаржник посилається в касаційній скарзі в частині надання правової оцінки наслідкам порушення відповідачем процедури призначення і проведення перевірки не доводять неправильності застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, оскільки стосуються саме наслідків перевірки, проведеної з порушенням норм чинного законодавства. У касаційній скарзі наведено власне розуміння виду проведеної перевірки з огляду на здійснення виїзду посадових осіб контролюючого органу до Генеральної прокуратури України з метою отримання документів для проведення перевірки, що до того ж передбачено нормами податкового законодавства, натомість не наведено ані норм права, які передбачають, що у такому випадку перевірка вважається виїзною, ані постанови Верховного Суду, у якій міститься такий висновок за результатом системного тлумачення норм права у подібних правовідносинах. Доводи з посиланням на судові рішення у справі №520/5568/19 за позовом ТОВ "АЛСІМА" є недоречними, оскільки судові рішення у справі №520/5568/19 не мають преюдиційного значення для цієї справи, її висновки не є предметом касаційного перегляду, а такі доводи не узгоджуються з визначеною скаржником підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права, які є обов`язковими для скасування судових рішень, - пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, варто зауважити, що ця норма регламентує їх прийнятність виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, проте, з урахуванням вищевикладеного, належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не наведено. Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №160/4019/19 повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко , Судді Верховного Суду