Постанова 4823 № 751/8982/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 травня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/8982/19 Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/577/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Іванової Г.П., суддів: Бечка Є.М., Харечко Л.К., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Ченцової С.М. від 28 січня 2020 року (повний текст рішення складений 03 лютого 2020 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, У С Т А Н О В И В: В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх його доходів до досягнення ним 23-років за умови, що він буде продовжувати навчання. Позовні вимоги ОСОБА_1 були обґрунтовані тим, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який було розірвано у 2000 році. Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з нею. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.06.2000 з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). На момент подання позову син є студентом денної форми навчання, що підтверджується довідкою, виданою Чернігівським національним технологічним університетом, а тому позивачка просила стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх його доходів до досягнення ним 23-років за умови, що він буде продовжувати навчання. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 грудня 2019 року і до закінчення навчання - 30 червня 2021 року включно. Роз`яснено ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь держави. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки при ухваленні рішення суд прийняв до уваги до уваги надані відповідачем докази, які є не належними, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування. ОСОБА_1 зазначає, що відповідач є працездатним, а тому не позбавлений можливості матеріально забезпечувати на рівні з нею повнолітнього сина, який продовжує навчання. Також ОСОБА_1 вважає безпідставними твердження відповідача про те, що він утримує свою тещу ОСОБА_4 , оскільки цей обов`язок покладено не на нього, а на її дочку - дружину відповідача. Крім того, ОСОБА_4 є пенсіонеркою, отримує пенсію, а тому може забезпечити себе сама. Згідно наявних у справі медичних документів, неповнолітній син відповідача ОСОБА_5 в зв`язку з отриманою травмою не потребує тривалої реабілітації та значних коштів на неї, про що зазначав відповідач. Докази щодо сплати комунальних послуг не стосуються предмета доказування. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кравченко В.В. в порядку ст. 360 ЦПК України подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Адвокат Кравченко В.В. зазначає, що сторона відповідача вважає апеляційну скаргу надуманою, голослівною, необґрунтованою та такою, що не спростовує правильність висновків суду першої інстанції. На даний час відповідач хоча і є працездатною особою, проте безробітний, що підтверджується відповідною довідкою Чернігівської ДПІ. Крім того, на утриманні у відповідача крім неповнолітнього сина також перебуває непрацездатна теща, яка є пенсіонером за віком, проживає з відповідачем однією сім`єю та страждає на цукровий діабет, в зв`язку з чим потребує коштовного періодичного лікування. Вона в розумінні приписів СК України є членом сім`ї відповідача, а тому відповідач обґрунтовано її утримує. Тривалої реабілітації та коштовного лікування потребує після отриманої травми і неповнолітній син відповідача. Квитанції про оплату комунальних послуг мають доказове значення у справі, оскільки стосуються майнового стану відповідача. Адвокат Кравченко В.В. вважає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б слугували підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Оскільки ціна позову у цій справі (оспорювана сума) становить 4425,50 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи. Позивачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено 12 березня 2020 року, відповідачу ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією апеляційної скарги вручено 13 березня 2020 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, зважаючи на таке. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 04.10.2000, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції (а.с.7). 17.08.2018 позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 та змінила прізвище на " ОСОБА_6 " (а.с.6). Сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5). З довідки Управління адміністративних послуг від 03.12.2019 №21468 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8). Згідно довідки №1201-1947 від 18.11.2019, ОСОБА_3 навчається на першому курсі ННІ електронних та інформаційних технологій Чернігівського національного технологічного університету, форма навчання денна, термін навчання з 01.09.2019 до 30.06.2021 (а.с.3). 07.08.2019 між Чернігівським національним технологічним університетом в особі ректора Шкарлета С.М. та ОСОБА_3 укладено договір про надання освітніх послуг, згідно якого загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 48792 грн; плата вноситься щосеместрово (а.с.9). 15.12.2003 відповідач ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_8 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_8 " (а.с.35). Від цього шлюбу відповідач має неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36), який перебуває на його утриманні. Згідно довідки про склад сім`ї та проживання, виданої Киїнською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області, від 13.01.2020 №1-63, відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Павлівка, разом з дружиною ОСОБА_10 , сином ОСОБА_5 та матір`ю дружини (тещею) ОСОБА_4 (а.с.38). Теща відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонеркою за віком, страждає на цукровий діабет 2 типу, отримує пенсію в розмірі 2313,85 грн. (а.с.39,40, 41). Неповнолітній син відповідача ОСОБА_5 перебував в стаціонарі з 30.07.2019 по 12.08.2019 з приводу лікування отриманої травми, що підтверджується випискою-епікризом №9084 з медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення ЧМЛ №2 (а.с.42). Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з 1 кварталу по 3 квартал 2019 року інформація про доходи ОСОБА_2 відсутня (а.с.37). Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що повнолітня дитина - син сторін по справі навчається, проживає разом з позивачем, ніде не працює та не має самостійного доходу, відповідач є працездатною особою,має на утриманні неповнолітню дитину та тещу, сплачує комунальні послуги за житло, може надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка навчається. Виходячи з засад розумності, справедливості та добросовісності, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця на період навчання сина ОСОБА_3 , починаючи з 03.12.2019 та до закінчення навчання - 30.06.2021. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, зважаючи на таке. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх на час навчання до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір. Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд, серед іншого, враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого у шлюбі з ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.36). Отже, ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , якого він також зобов`язаний утримувати відповідно до вимог закону. З врахуванням цієї обставини, а також матеріального стану ОСОБА_12 (згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, за період з 1 кварталу по 3 квартал 2019 року інформація про доходи ОСОБА_2 відсутня), апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача належить визначити в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03.12.2019 (з дня подання позову) та до закінчення ОСОБА_5 навчання (30.06.2021). Апеляційний суд не погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що докази оплати відповідачем комунальних послуг не стосуються предмета доказування, оскільки зазначені витрати стосуються матеріального стану відповідача. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно зазначив в мотивувальній частині рішення те, що теща відповідача ОСОБА_4 знаходиться на його утриманні, оскільки законом такий обов`язок на нього не покладено, не спростовують правильність висновку суду першої інстанції як в частині самого факту стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини сторін на період навчання, так і в частині визначення їх розміру. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року - залишенню без змін. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначений статтею 371 ЦПК України, продовжується на строк дії такого карантину. Оскільки строк дії карантину продовжено до 22 червня 2020 року, строки розгляду справи є продовженими. Керуючись статтями 367, 368, 369, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів, що обчислюються з дати, наступної після дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами). Повна постанова складена 25 травня 2020 року. Головуючий: Судді: