Постанова 4824 № 759/15505/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/2626/2021 справа № 759/15505/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі: Суддя - доповідач: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва, постановленого суддею Шум Л.М. від 03 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, У С Т А Н О В И Л А : У вересні 2020 року адвокат Кухаренко О.В. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача половину понесених нею додаткових витрат, що пов`язані з лікуванням дитини та відвідуванням дитячого садочку Центру розвитку дітей та батьків «Зернятко», обґрунтовуючи тим, що судовим наказом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. У період з зими 2018-2019 років позивач вимушена була звертатися за консультацією по лікуванню до лорів, педіатрів, сімейних лікарів у медичному закладі «ВАСЕДА». Діагноз: передній сухий риніт, автозний стоматит, гострий гнійний риноаденоїдит, гострий отит, гострий ринофаренгіт. орофарингельний кандидоз. За цей час для обстеження, лікування та підтримування нормального стану дитини нею було витрачено 27 084,32 грн. Крім того, в листопаді-грудні 2019 року та травні 2020 року позивач вимушена була понести витрати на стоматологічні послуги, у зв`язку із лікуванням пульпіта зубів та проведення відновлення молочних жувальних зубів. Загальна сума понесених витрат на стоматологічні послуги складає 18 600 грн. Крім того вказує, що у період з 14 лютого 2018 року по 20 серпня 2018 року дитина відвідувала дитячий садок Центру розвитку дітей та батьків «Зернятко». Таким чином, вказує, що позивачем були понесені додаткові витрати на утримання сина сторін, пов`язані із лікуванням та відвідуванням дошкільного навчального закладу на загальну суму 49 734,32 грн., при цьому вказує, що відповідач в добровільному порядку відмовляється від участі у додаткових витратах, а тому просить суд стягнути на користь позивача з відповідача половину вказаних витрат у сумі 24 867,16 грн. та витрати на правову допомогу у розмір 6000,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року позов залишено без задоволення. Не погодившись із рішенням суду, представник позивача подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що рішення незаконне та необґрунтоване, спрямоване на порушення охоронюваних законом прав та інтересів малолітньої дитини на належне матеріальне утримання, судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а відтак необґрунтовано відмовлено у стягненні додаткових витрат на лікування дитини та відвідування дошкільного навчального закладу. Зокрема вказує, що у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» належним підтвердженням реальності наданої послуги є акт наданих послуг. Крім того, позивачем було надано суду, окрім актів приймання-передачі послуг, копії фіскальних чеків, які підтверджують оплату за надані послуги, тому вважає хибним посилання суду першої інстанції на ненадання позивачем доказів оплати за надані медичні послуги. Щодо посилання суду першої інстанції про відсутність даних про покупця у фіскальних чеках, наданих позивачем, то відповідно до вимог Розділу ІІ Фіскальний касовий чек на товари (послуги) Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, відповідні відомості не зазначаються у фіскальних чеках. Надані стороною копії фіскальних чеків про придбання медичних препаратів відповідають відповідним призначенням лікарів-спеціалістів у консультативних висновках. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки позивачем в підтвердження позовних вимог не надано відповідних до вимог чинного законодавства доказів. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 8). Судовим наказом Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2018 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.03.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10). Позивач як на підставу задоволення позову вказує, що вона у період з зими 2018-2019 років вимушена була звертатися за консультацією по лікуванню до лорів, педіатрів, сімейних лікарів у медичному закладі «ВАСЕДА». Діагноз: передній сухий риніт, автозний стоматит, гострий гнійний риноаденоїдит, гострий отит, гострий ринофаренгіт. орофарингельний кандидоз. За цей час для обстеження, лікування та підтримування нормального стану дитини нею було витрачено 27 084,32 грн. Крім того, в листопаді-грудні 2019 року та травні 2020 року позивач вимушена була понести витрати на стоматологічні послуги, у зв`язку із лікуванням пульпіта зубів та проведення відновлення молочних жувальних зубів. Загальна сума понесених витрат на стоматологічні послуги складає 18 600 грн. Крім того вказує, що у період з 14 лютого 2018 року по 20 серпня 2018 року дитина відвідувала дитячий садок Центру розвитку дітей та батьків «Зернятко». Позивачка здійснила сплату послуг у сфері дошкільної освіти та догляду за дитиною на загальну суму 4 050 грн. Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі ст.7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків. За змістом статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено щодо передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема, необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на дитину, суд послався на те, що позивач не довела належними доказами наявність таких витрат. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано достовірних та належних доказів, які б свідчили про наявність додаткових витрат на дитину. Зазначені в позовних вимогах додаткові витрати на дитину не підтверджені належними доказами, зокрема, копії консультативних заключень лікарів надані за інші періоди, не включені в позовні вимоги, акти стоматологічного лікування не містять відомостей вартості лікування на вказану позивачем суму, не містять підтвердження оплати послуг, печаток стоматологічної клініки, аптечні фіскальні чеки не відповідають призначенням лікарів, наданим до позовної заяви. Витрати, понесені матір`ю дитини за відвідування дитиною дитячого садочку Центру розвитку дітей та батьків «Зернятко» не повинні покладатися на батька, який участі у виборі цього садочку не приймав та не погоджується нести дані витрати. Відповідно до позивач могла скористатися правом на безоплатну дошкільну освіту для дитини у відповідності до ч.1 ст.53 Конституції України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. У зв`язку із залишенням позову без задоволення вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу з відповідача також не підлягає задоволенню. А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог позивача щодо понесення неї зазначених додаткових витрат на дитину. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: