Постанова 4811 № 465/4192/16-ц

Справа № 465/4192/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С. Провадження № 22-ц/811/3442/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. Категорія:37 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Франківського районного суду м.Львова в складі судді Марків Ю.С. від 17 вересня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, - в с т а н о в и л а : рішенням Франківського районного суду м.Львова від 17 вересня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 20,48 (двадцять гривень 48 коп.) завданої шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 0,44 (сорок чотири коп.) судового збору. Дане рішення оскаржило ПрАТ «СК «Уніка». В апеляційній скарзі просять скасувати повністю рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ЄДПОУ 20033533) шкоду у розмірі 63691,78 грн.; судові витрати покласти на ОСОБА_1 . Вважають, що рішення є неправомірним, незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню на підставі статті 376 ЦПК України, оскільки при його ухваленні судом першої інстанції: неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; викладено висновки, які не відповідають обставинам справи; порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказують, що у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов`язок відшкодувати Позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком, але виходячи із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи. Таким чином, ПрАТ «СК «Провідна» здійснивши страхове відшкодування у розмірі 48272,83 грн. в повному обсязі виконало зобов`язання за страховим полісом №АІ/7854233 (ліміт відповідальності 50000 грн., франшиза 500,00 грн.), з урахуванням цього судом не роз`яснено, хто має відшкодувати понесені збитки, що перевищують ліміт відповідальності ПРАТ «СК «Провідна». Вказують, що при поданні позовної заяви, ПрАТ «СК «Уніка» дотримані вимоги висновку Великої Палати Верховного Суду та не заявлено до Відповідача вимоги здійснити відшкодування збитків у межах суми страхового відшкодування. До Відповідача заявлено вимогу здійснити відшкодування різниці між сумою страхового відшкодування та розміром завданої шкоди в сумі 63 691,78 грн., яка повинна бути відшкодована заподіювачем шкоди, тобто Відповідачем. Також Судом першої інстанції не наведено мотивів відхилення аргументів ПрАТ «СК «Уніка» викладених у відповіді на відзив, а саме щодо меж відповідальності страхових компаній при відшкодуванні шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортних засобів , чим порушено вимоги статті ст. 265 ЦПК України. Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, заперечення на позовну заяву, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 25, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 512,514, ч.1 ст. 990, ст. 993, ч.1 ст. 1191, ЦК України, ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч.1 ст. 141 ЦПК України, п. 35 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», та задовольняючи частково позов, виходив з того, що 01.12.2015 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НОМЕР_1 /4600/0000107, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18.01.2016 року у м. Львові по вул. Міцкевича, 1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням НОМЕР_3 та транспортного засобу «Skoda Superb» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки ДАІ, постанови Франківського районного суду м. Львова від 23.02.2016 року у справі № 465/430/46-п, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України. ПрАТ «СК «Уніка» на підставі рахунку № НОМЕР_5 від 22.01.2016 року складено страховий акт №00185105 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 111 964,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005565 від 18.02.2016 року. Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», яке сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 48 272,83 грн. Суд звернув увагу на висновок експертного автотоварознавчого дослідження по листу ПрАТ СК «Уніка» № 19/01-16 від 28.01.2016 року та висновок експертного автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_1 № 44/02-16 від 28.01.2016 року, відповідно до яких вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на момент огляду з врахуванням відновлення автомобіля на спеціалізованому СТО ТзОВ «Арія Моторс» та з врахуванням знижок, які передбачені у договорі №01112013 від 01.11.2013 року становить 48 293,31 грн. (сорок вісім тисяч двісті дев`яносто три гривні 31 копійка). Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме на користь позивача суд стягнув суму 20 грн. 48 коп., яка розраховується шляхом різниці між вартістю відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносувідповідно до висновків експерта (48 293, 31 грн.) та сумою, виплаченою позивачу ПрАТ «Провідна» (48 272, 83 грн.). Також суд вирішив, що на користь позивача слід стягнути 0,44 грн. судового збору. Колегія суддів вважає, що висновки суду обставинам, що мають значення для справи, вимогам закону, а також практиці касаційного суду, яку слід враховувати при застосуванні відповідних норм права не відповідають, а тому рішення суд підлягає скасуванню. 12.07.2016р. ПрАТ «СК «Уніка» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» заборгованість у розмірі 63691,78 грн. та судові витрати у розмірі 1378, 00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 01.12.2015 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НОМЕР_1 /4600/0000107, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .18.01.2016 року у м. Львові по вул. Міцкевича, 1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням НОМЕР_3 та транспортного засобу «Skoda Superb» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 .Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки ДАІ, постанови Франківського районного суду м. Львова від 23.02.2016 року у справі № 465/430/16-п, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України.ПрАТ «СК «Уніка» на підставі рахунку № НОМЕР_5 від 22.01.2016 року складено страховий акт № 00185105 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 111 964,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005565 від 18.02.2016 року.Отже, до ПрАТ «СК «Уніка» у порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.Цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», яке сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 48 272,83 грн.Зважаючи на вищевикладене, просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63 691,78 грн., яка розраховується шляхом різниці між страховим відшкодуванням із урахуванням франшизи за договором (111 964,61 грн.) та суми, яка відшкодована позивачу ПрАТ «СК «Провідна» (48 272,83 грн.), а також судові витрати у розмірі 1 378,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи 1.12.2015 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НОМЕР_1 /4600/0000107, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18.01.2016 року у м. Львові на вул. Академіка Міцкевича, 1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Skoda Superb» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки ДАІ, постанови Франківського районного суду м. Львова від 23.02.2016 року у справі № 465/430/46-п, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України. ПрАТ «СК «Уніка» на підставі рахунку № НОМЕР_5 від 22.01.2016 року складено страховий акт № 00185105 та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 111964,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005565 від 18.02.2016 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», яке сплатило на користь позивача відшкодування у розмірі 48272,83 грн. Згідно з частиною другою статті 999 ЦК України, до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. За загальним правилом, згідно з положеннями статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або Моторно-транспортне страхову бюро України не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Положеннями статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків. Враховуючи наведене, у ПрАТ СК «Провідна», у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (50000,00 грн.) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи. У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Вказане відповідає правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 липня 2018 року у справі №922/1436/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №755/180006/18-ц. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження за листом ПрАТ СК «Уніка» № 19/01-16 від 28.01.2016 року та висновку експертного автотоварознавчого дослідження за заявою ОСОБА_1 № 44/02-16 від 28.01.2016 року, вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на момент огляду з врахуванням відновлення автомобіля на спеціалізованому СТО ТзОВ «Арія Моторс» та з врахуванням знижок, які передбачені у договорі №01112013 від 01.11.2013 року становить 48293,31 грн. (сорок вісім тисяч двісті дев`яносто три гривні 31 копійка). Однак з цих же висновків вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на момент огляду з врахуванням відновлення автомобіля на спеціалізованому СТО ТзОВ «Арія Моторс» та з врахуванням знижок, які передбачені у договорі №01112013 від 01.11.2013 року становить 123963,31 грн. Реальними ж збитками у даній справі слід вважати суму 111964,61 грн., а саме кошти які було реально витрачено на проведення ремонту автомобіля, який був застрахований позивачем (наряд-замовлення №АР00026110 від 03.03.2016 року, який має юридичну силу акта виконаних робіт, платіжне доручення №005565 від 18.02.2016 р. Т 1 а.с. 12, 38). Зважаючи на вказане різниця між виплаченою ПрАТ «СК «Провідна» сумою позивачу та виплаченою ним сумою за понесений застрахованим автомобілем ремонт була правильно та обґрунтовано заявлена як позовна вимога та безпідставно відхилена судом першої інстанції. Тому, доводи апеляційної скарги (враховуючи і висновки суду касаційної інстанції, на які посилався позивач) слід вважати обґрунтованими та саму скаргу слід задовольнити, рішення ж суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. Так слід стягнути з відповідачки та користь позивача 63691 грн. 78 коп. різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яке було виплачено позивачу. Відповідно до задоволених вимог позову та скарги слід стягнути судовий збір. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити. Рішення Франківського районного суду м.Львова від 17 вересня 2019 року скасувати та ухвали нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 63691 грн. 78 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 1378 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2067 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 21 травня 2020 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Р.В. Савуляк М.М. Шандра