Постанова 4816 № 587/755/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 року м.Суми Справа №587/755/20 Номер провадження 22-ц/816/2074/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Хвостика С. Г. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» відповідач - ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьова Олександра Петровича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року, ухваленого у складі судді Черних О.М. в приміщенні Сумського районного суду Сумської області, повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2020 року, В С Т А Н О В И В : 21 квітня 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Свої вимоги мотивує тим, що між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування, предметом якого є страхування транспортного засобу «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 21 травня 2019 року в м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «VOLKSWAGEN CRAFTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Постановою Сумського районного суду Сумської області від 14.06.2019 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. У відповідності до умов Договору страхування, на підставі страхового Акту ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 346639,97 грн на рахунок СТО (платіжне доручення № 098686). Виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, ПрАТ «СК «Уніка» набуло права зворотної вимоги до відповідача та його страховика у межах страхової суми із вирахуванням франшизи. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», за полісом ОСЦПВВНТЗ АМ/7389843 (страхова сума по майну 100000 грн, франшиза 0 грн). Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» шкоду у розмірі 246639,97 грн та судові витрати у розмірі 3699,60 грн. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» шкоду в розмірі 246639 грн 97 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» судові витрати у розмірі 3699 грн 60 коп. Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьов О.П. подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення незаконним, необґрунтованим та ухваленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. У доводах апеляційної скарги зазначає, що жоден письмовий доказ, доданий позивачем до позовної заяви не може бути належним та допустимим. Зокрема, зазначає, що позивач не надав суду належного та допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 346639,97 грн, а також не надано жодного належного та допустимого доказу з приводу того, що виконавець робіт по ремонту автомобіля є платником ПДВ. Окрім того, вказує, що копії письмових доказів, які додані до позовної заяви прошиті, пронумеровані та засвідчені підписом представника позивача, який в силу закону не може бути учасником процесу, оскільки не є адвокатом. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та його представника адвоката Чеботарьова О.П., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що між 05 жовтня 2017 року ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 245002/4098/0002846, предметом якого є страхування транспортного засобу «AUDI A3», д.р.н. НОМЕР_1 (а.с. 11-16). 21 травня 2019 року о 21 годині 15 хвилин в м. Львів відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «AUDI A3» під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «VOLKSWAGEN CRAFTER», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою № 3019142512096187 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 10). У результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований в ПрАТ «СК «Уніка» транспортний засіб «AUDI A3», д.р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 отримав наступні пошкодження: передній бампер, решітка радіатора, капот, задній бампер, кришка багажника, задні ліхтарі, заднє праве крило (а.с. 8). Постановою Сумського районного суду Сумської області від 14 червня 2019 року встановлена вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто його до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України (а.с. 55). Згідно зі звітом про оцінку № 11990 від 07.06.2019 року, складеного ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит», розмір відновлювального ремонту становить 342540,30 гривень (а.с. 22 на звороті). Згідно з рахунком СТО № 01360 ТОВ «Ніко Захід Преміум» від 31.05.2019 року вартість ремонту склала 349775,37 гривень, в тмоу числі ПДВ 58295,89 грн (а.с. 51-52). 15.07.2019 року ТОВ «Порше Мобіліті», яке є вигодонабувачем за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 245002/4098/0002846 від 05.10.2017 року, надіслано лист ПрАТ «СК «Уніка» з проханням перерахувати страхове відшкодування на розрахунковий рахунок авторизованого сервісного центру станцію технічного обслуговування ТОВ «Ніко Захід Преміум» (а. с. 53). 18.07.2019 року ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 346639,97 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 098686 від 18.07.2019 року (а.с. 54). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», за полісом ОСЦПВВНТЗ АМ/7389843 (страхова сума по майну 100000 грн, франшиза 0 грн) (а. с. 56). Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», доведеності здійснення позивачем виплати страхового відшкодування та наявності підстав для стягнення його в порядку суброгації з відповідача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Відповідно до частини 1 статтті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Стаття 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР в ред. від 03.07.2020 року містить аналогічну норму, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. У п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 роз`яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. Також у порядку суброгації страховик може стягнути із завдавача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18). Аналогічна правова позиція ВСУ висловлена у Постанові від 02 жовтня 2019 року № 369/10996/16-ц. Оскільки страхова сума по майну за договором цивільно-правової відповідальності, укладеним ОСОБА_1 зПрАТ «СГ «ТАС», склала 100000 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для стягнення з відповідача сплаченого страховиком страхового відшкодування в розмірі 246639,97 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав суду належного та допустимого доказу на підтвердження тієї обставини, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 346639,97 грн спростовуються наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 098686 від 18.07.2019 року, яке є належним та допустимим доказом (а. с. 54). Доводи апеляційної скарги про те, що не надано жодного належного та допустимого доказу з приводу того, що виконавець робіт по ремонту автомобіля є платником ПДВ, також спростовуються наявним у матеріалах справи рахунком № 01500 від 12 червня 2019 року, у якому враховуючи вимоги Податкового кодексу України ТОВ «НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ» повідомляє, що підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах (а. с. 51), а також у відповіді на відзив ПрАТ «СК «Уніка» надала підтвердження, що ТОВ «НІКО ЗАХІД ПРЕМІУМ» є платником ПДВ (а. с. 90-91). Колегія суддів відхиляє як безпідставні і доводи апеляційної скарги про те, що копії письмових доказів, які додані до позовної заяви засвідчені підписом представника позивача Некряч А.В. , який не може бути учасником процесу, оскільки не є адвокатом. Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява підписана Головою правління ПрАТ «СК «Уніка» Ульє О.В. (а.с. 4), додатки до позову завірені уповноваженим представником за довіреністю Некряч А.В. (а.с. 58), який працює за трудовим договором № 5505 та додатковій угоді №1 юрисконсультом Департаменту регресно-позовної роботи ПрАТ «СК «Уніка» (а. с. 116). У ч.ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд не повно та не всебічно з`ясував обставини справи внаслідок чого дійшов хибного висновку щодо обґрунтованості позову, оскільки такі доводи спростовуються наявними матеріалами справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які давали б підстави для зміни або скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьова Олександра Петровича залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 11 серпня 2020 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року. Головуючий : Т.А. Левченко Судді: О.І. Собина С.Г. Хвостик