Постанова 4824 № 761/34113/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року м. Київ Справа № 761/34113/25 Провадження № 22-ц/824/6332/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року ПрАТ «СК «Уніка» звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому просило стягнути страхове відшкодування в порядку суброгації в сумі 34 366 грн. 51 коп., та судовий збір в сумі 3 028 грн. Позов мотивований тим, що 8.12.2021 між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 . 13.07.2022 року о 16 год. 40 хв. в м.Бориспіль по вул. К. Шлях, 45 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi A5», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 , який було застраховано ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 001366/4055/0000114 від 08.12.2021 року. Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2022 (справа №359/4846/22), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 , який було застраховано ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 001366/4055/0000114 від 08.12.2021 року. Власник автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою №3854275602 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №001366/4055/0000114 від 31.01.2022 року. Дана заява була розглянута та ПрАТ «СК «УНІКА» було складено страховий акт № 3854275602 та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 135 378 грн. 10 коп. Згідно платіжної інструкції № 035637 від 27.07.2022 та платіжної інструкції №044966 від 15.09.2022 ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 135 378 грн. 10 коп. Загальний розмір страхового відшкодування згідно страхового акту №3854275602 становить 192 399 грн. 70 коп. У свою чергу, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Audi A5», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована а ПАТ «НАСК ОРАНТА» полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208474433, у зв`язку з чим ПАТ «НАСК ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» в розмірі 158 033 грн. 19 коп. (сума страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується платіжним дорученням №38930 від 26.08.2022 року у сумі 113 062 грн. 44 коп., платіжним дорученням №45197 від 03.10.2022 року у сумі 16 937 грн.56 коп., платіжним дорученням №39571 від 19.07.2024 року у сумі 28 033 грн. 19 коп. Таким чином до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання з винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 ., внаслідок ДТП, яка мала місце 13.07.2022 року у сумі 34 366 грн. 51 коп. ( 192399 грн. 70 коп. сума страхового відшкодування виплачена згідно договору добровільного страхування - 158033 грн. 19 коп. сума страхового відшкодування сплаченого за полісом ОСЦПВВНТЗ №208474433). Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 34 366 грн. 51 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» судовий збір у сумі 3028 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування, а відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо відшкодування даних коштів, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 34366 грн. 51 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені возову відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції необґрунтовано взяв протокол огляду транспортного засобу від 09 вересня 2022 року, оскільки він є неналежним доказом тому, що його було складено через два місяці після настання ДТП, та у вказаному протоколі зазначені пошкодження які не були завдані внаслідок ДТП. Вказує, що страховий акт №3854275602, складений ПрАТ «СК «Уніка» межі врегулювання страхового випадку визначено остаточне визначення обсягу матеріального збитку на підставі рахунку СТО у розмірі 135 378,10 грн. Зазначає, що сума 34 366,51 грн. є результатом одностороннього коригування обсягу ремонтних робіт після спливу значного проміжку часу з моменту ДТП та не підтверджена належними та допустимими доказами і не ґрунтується на підтверджена належними та допустимими доказами. 30 грудня 202 року листом Київського апеляційного суду витребувано матеріали справи № 761/34113/25 з Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року справу призначено до розгляду. 07 квітня 2026 року на адресу Київського апеляційного суд надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПрАТ «СК «Уніка» адвоката Сечка С.В. в якому він просив рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Згідно з частиною тринадцятою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено у, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлено, що 08.12.2021 між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 . 13.07.2022 року о 16 год. 40 хв. в м.Бориспіль по вул. К. Шлях, 45 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Audi A5», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 , який було застраховано ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 001366/4055/0000114 від 08.12.2021 року. Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.08.2022 (справа №359/4846/22), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 , який було застраховано ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 001366/4055/0000114 від 08.12.2021 року. Власник автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою №3854275602 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №001366/4055/0000114 від 31.01.2022 року. Дана заява була розглянута та ПрАТ «СК «УНІКА» було складено страховий акт № 3854275602 та визначено розмір страхового відшкодування у сумі 135 378 грн. 10 коп. Згідно платіжної інструкції № 035637 від 27.07.2022 та платіжної інструкції №044966 від 15.09.2022 ПрАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 135 378 грн. 10 коп. Загальний розмір страхового відшкодування згідно страхового акту №3854275602 становить 192 399 грн. 70 коп. У свою чергу, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Audi A5», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована а ПАТ «НАСК ОРАНТА» полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208474433, у зв`язку з чим ПАТ «НАСК ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» в розмірі 158 033 грн. 19 коп. (сума страхового відшкодування з урахуванням зносу автомобіля «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується платіжним дорученням №38930 від 26.08.2022 року у сумі 113 062 грн. 44 коп., платіжним дорученням №45197 від 03.10.2022 року у сумі 16 937 грн.56 коп., платіжним дорученням №39571 від 19.07.2024 року у сумі 28 033 грн. 19 коп. Таким чином до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги на отримання з винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_1 ., внаслідок ДТП, яка мала місце 13.07.2022 року у сумі 34 366 грн. 51 коп. ( 192399 грн. 70 коп. сума страхового відшкодування виплачена згідно договору добровільного страхування - 158033 грн. 19 коп. сума страхового відшкодування сплаченого за полісом ОСЦПВВНТЗ №208474433). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктами 34.2. статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено 10-денний термін з дня отримання страховиком повідомлення про ДТП для направлення свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо страховик не виконав вимоги вказаних положень відповідно до пункту 34.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Таким чином, законодавцем визначено 10 денний строк як такий, що забезпечує можливість страховиком здійснити огляд пошкодженого автомобіля в найкоротші терміни і забезпечує схоронність автомобіля для уникнення можливості його повторного пошкодження. Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За приписами частини 2 статті 1187, частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, при цьому шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Згідно статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (стаття 22 ЦК України). Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Відповідно до статті 979 цього Кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Відповідно до статті 5 Закону № 1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV). За приписами пункту 22.1 статті 22 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно пункту 34.2. статті 34 Закону 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Відповідно до статті 35 Закону 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування установленого зразка. Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону 1961-I передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Аналіз наведених положень Закону 1961-IV дає підстави для висновку, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди та фактом подання позивачем заяви про страхове відшкодування у ПАТ «НАСК «Оранта» виник обов`язок відшкодувати шкоду на умовах, визначених цим Законом. Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «НАСК «Оранта» такий обов`язок виконало та сплатило розмір страхового відшкодування в розмірі 158 033,19 грн. Статтею 28 Закону 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до положень статті 29 Закону 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до постанови Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «СК «Країна», дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Як вбачається з матеріалів справи, а саме Рахунку № НОМЕР_4 від 18 липня 2022 року вартість відновлювального ремонту становить 135 378,10 грн., у вказаному рахунку зазначено, що Рахунок є попереднім, та під час виконання ремонту можливе виявлення додаткових (прихованих) пошкоджень. Таким чином, відповідно до рахунку №10871186 від 12 вересня 2022 року вказано, що ремонт автомобіля згідно калькуляції №8220440 вартість робіт по ремонту транспортного засобу«JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 становить 57 021,60 грн. Також до матеріалів справи долучено ремонтну калькуляцію № 8220440 від 08 вересня 2022 року, в якій зазначено найменування робіт, виконання яких було необхідним для відновлення транспортного засобу «JAGUAR», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також перелік матеріалів, необхідних для такого відновлення. Отже, збільшення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу було зумовлене не одностороннім коригуванням його вартості, а виявленням під час проведення ремонту неочевидних пошкоджень, які не могли бути встановлені під час первинного огляду транспортного засобу. Таким чином, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та спростовують відповідні доводи апеляційної скарги. Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що страховиком визначено остаточне визначення обсягу матеріального збитку на підставі рахунку СТО у розмірі 135 378,10 грн, є необґрунтованими, оскільки вартість завданої шкоди встановлюється за наслідками проведеного ремонту, а відповідно до наданих рахунків з СТО де проводилось відновлення транспортного засобу «JAGUAR», д.н.з. НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту становить 192 399,70 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги протокол огляду транспортного засобу від 09 вересня 2022 року як належний доказ, оскільки його було складено через два місяці після ДТП, а зазначені в ньому пошкодження нібито не пов`язані з цією дорожньо-транспортною пригодою, є необґрунтованими. Сам по собі факт складення протоколу огляду через певний час після ДТП не свідчить про його неналежність чи недопустимість як доказу. Водночас відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що зафіксовані у протоколі пошкодження транспортного засобу виникли після ДТП або з інших причин, не пов`язаних із зазначеною дорожньо-транспортною пригодою. Доводи апеляційної скарги про те, що сума 34 366,51 грн є результатом одностороннього коригування обсягу ремонтних робіт після спливу значного проміжку часу з моменту ДТП, не підтверджена належними та допустимими доказами та не ґрунтується на матеріалах справи, є необґрунтованими. Як убачається з матеріалів справи, зокрема з рахунків філії «Віннер ЛЦКА» ТОВ «ВіннерАвтомотів», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «JAGUAR», державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 192 399,70 грн. Разом з тим ПАТ «НАСК «Оранта» було виплачено страхове відшкодування у сумі 158 033,19 грн. Таким чином, різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу та сумою виплаченого страхового відшкодування становить 34 366,51 грн. Вказана сума є документально підтвердженою, обґрунтованою та необхідною для відновлення транспортного засобу до стану, в якому він перебував до настання ДТП, а тому підлягає стягненню з відповідача. При цьому зазначена сума не є наслідком одностороннього коригування вартості відновлювального ремонту. Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку. Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129). Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року- без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна