Ухвала КАС ВС № 9901/103/20

УХВАЛА 22 травня 2020 року м. Київ справа №9901/103/20 адміністративне провадження №Зі/9901/99/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т. М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 9901/103/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними окремих положень рішення, ВСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду знаходиться справа № 9901/103/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними окремих положень рішення. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху. 13 травня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Верховного Суду Уханенка С. А. від розгляду даної справи, з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України). Заява обґрунтована тим, що головуючий суддя Уханенко С. А. перешкоджає відкриттю провадження у цій справі, оскільки безпідставно залишив позов без руху. Крім того, заявник зазначає про здійснення ним представництва Громадської ради доброчесності на співбесіді із суддею, яка проводилася Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, та підтримання ним висновку ГРД про невідповідність судді Уханенка С. А. критеріям доброчесності та професійної етики. Також, ОСОБА_1 вказує на розміщення ним на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» своїх міркувань щодо дій судді Уханенка С. А. у цій справі, що, на його думку, може сформувати в інших осіб уявлення про його заінтересованість в результатах розгляду цієї справи. За приписами ч. 3 та 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року відвід визнано необґрунтованим, а заяву про відвід судді передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви. За результатами автоматизованого розподілу між суддями від 21 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 9901/103/20 передано на розгляд судді Шипуліній Т. М. Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Перевіривши обставини та дослідивши доводи, викладені у заяві про відвід судді, в межах ст. 36-40 КАС України, суд встановив таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 наведеної норми суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). Так метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Практика цього суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»). ЄСПЛ в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Аргументи, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Уханенка С. А., не є підставами для висновку, що суддя, визначений для розгляду цієї справи, може проявити упередженість при її розгляді. При цьому, доводи заявника щодо відводу суддів ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці вищезазначених обставин. На підставі викладеного, аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ`єктивності судді Уханенка С. А., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», яким керується ЄСПЛ. У зв`язку з наведеним вище, підстави для задоволення заяви про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 9901/103/20 відсутні. Керуючись ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд УХВАЛИВ : У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Уханенка С. А. у справі № 9901/103/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними окремих положень рішення - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду Т. М. Шипуліна