Ухвала КАС ВС № 9901/103/20

УХВАЛА 19 травня 2020 року Київ справа №9901/103/20 адміністративне провадження №П/9901/103/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Уханенка С.А. суддів - Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Уханенка С.А. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправними і нечинними окремих положень рішення, УСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій протиправними, визнання протиправними і нечинними окремих положень рішення. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху. 13 травня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Уханенку С.А. у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частин першої, другої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Відповідно до частини першої - третьої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Так, в якості обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Уханенка С.А. заявником зазначено про перешкоджання відкриттю провадження у справі через безпідставність залишення його позову без руху та надмірний формалізм. При цьому позивач також зазначає про здійснення ним представництва Громадської ради доброчесності на співбесіді із суддею, яка проводилася Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, та підтримання ним висновку ГРД про невідповідність судді Уханенка С.А. критеріям доброчесності та професійної етики. Крім того заявник вказує на розміщення ним на своїй сторінці у соціальній мережі «Facebook» своїх міркувань щодо дій судді Уханенка С.А. у цій справі, що може сформувати в інших осіб уявлення про його заінтересованість в результатах розгляду справи. Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Наведені Маселком Р.А. у заяві доводи щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді про залишення його позовної заяви без руху та неприйнятті уточнень до позовної заяви, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об`єктивності судді не віднесені КАС України до підстав, за яких може бути заявлений відвід судді і мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення суддею дій, які б свідчили про його упередженість чи викликали сумнів у його безсторонності не наведено. Доводи заяви не дають підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв`язку між дотриманням позивачем вимог законодавства та професійною діяльністю судді. Висловлення позивачем припущення упередженого ставлення до нього з боку судді Уханенка С.А. з підстав підтримання ним висновку ГРД на засіданні ВККС України при співбесіді із суддею є виключно суб`єктивною думкою позивача і не більше ніж припущенням, а не об`єктивним фактом, який може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді. Черговий довід подання заяви про відвід судді полягає у розміщенні позивачем на власній сторінці у мережі «Facebook» міркувань щодо дій судді у цій справі, що може сформувати в інших осіб уявлення про його зацікавленість в результатах її розгляду. У доповнення цього аргументу позивач вказав на необхідність забезпечення єдності практики, пославшись на практику вирішення питання відводу як касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду так і касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з аналогічних обставин. Наведений аргумент також не може бути прийнятий Судом, оскільки вказані обставини створені позивачем штучно і також не вказують на упередженість чи безсторонність судді. Ураховуючи викладене, Суд уважає, що відвід не підлягає задоволенню. Суд звертає увагу на відсутність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Уханенка С.А. і викликали необхідність його відводу. Відповідно до частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд У Х В А Л И В: Визнати необґрунтованим заявлений відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка С.А. від розгляду справи №9901/103/20. Передати заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Уханенка С.А. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення суддів, які не входять до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий: С.А.Уханенко Судді: В.М.Бевзенко М.І.Смокович О.В.Кашпур О.Р.Радишевська