Постанова КАС ВС № 462/3563/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 21 травня 2020 року Київ справа №462/3563/16-а адміністративне провадження №К/9901/36680/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 462/3563/16-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові третя особа: Виконуючий обов`язки начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюк Богдан Степанович про визнання незаконною та скасування постанови за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.) В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якому просив: скасувати постанову в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюка Богдана Степановича від 16 червня 2016 року № 07-вих-556/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята відповідачем протиправно, оскільки позивачем не здійснювалось самочинне будівництво фундаменту до житлового будинку. Зазначає, що відповідач, приймаючи постанову, помилково не врахував той факт, що добудову до житлового будинку здійснив ОСОБА_2 , який є одним із співвласників будинку. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року постанову Залізничного районного суду м. Львова від 23 січня 2017 року у справі № 462/3563/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюка Богдана Степановича №07-вих-556/18 від 16 червня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 (шість тисяч вісімсот) грн.

5. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у відповідності до норм ст. 369 ЦК України у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Позивачеві було відомо про те, що на земельній ділянці, співвласником якої він є, без відповідних дозвільних документів здійснюється будівництво фундаменту, що примикає до житлового будинку, який також належить ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності. Проте, позивачем та його представником не надано суду доказів, що ОСОБА_1 звертався до співвласника ОСОБА_2 з вимогою про припинення вказаних будівельних робіт, не надавав згоду на їх здійснення або звертався з відповідними заявами до компетентних органів.

6. В той же час, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскарженої постанови відповідач не надав належної оцінки поясненням позивача, які він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, а також не врахував тієї обставини, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та не встановив хто ж саме здійснив будівництво фундаменту. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із наведеними рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судом апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є співвласником будинку по АДРЕСА_1 і він знав, що на земельній ділянці, яка перебуває в його спільній сумісній власності, здійснювалось самочинне будівництво, однак ніяким чином на нього не відреагував, не повідомив архітектурно-будівельну інспекцію чи інший орган про здійснення будівництва на його земельній ділянці без його згоди. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. 10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

14. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 №1021/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., судді: Желєзного І.В., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21 травня 2020 року. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Матеріалами справи підтверджено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 5/20 частки, ОСОБА_2 11/20 частки та ОСОБА_1 4/20 частки (а.с.17-21). Крім цього, вказаним співвласникам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування вказаного житлового будинку (а.с.23-24). 17. 04 квітня 2016 року директором ЛКП «Сигнівка» складено акт-попередження відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за здійснення самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу інспекції держархбудконтролю та запропоновано підготувати та подати на розгляд міжвідомчої комісії відповідні документи у місячний термін (а.с.42). ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень та від отримання копії акту (а.с.42). 18. 01 червня 2016 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, примірник якого останньому було вручено (а.с.5-8). 19. 16 червня 2016 року постановою по справі про адміністративне правопорушення № 07-вих-556/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн (а.с.10-11).

20. Позивач, вважаючи постанову в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Гарасюка Богдана Степановича від 16 червня 2016 року № 07-вих-556/18 незаконною, звернувся до суду з цим позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

23. Згідно з частиною першою статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

24. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

26. У відповідності до частини 7 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів ІІ категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

27. З матеріалів справи слідує, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві спільної сумісної власності, прилеглій до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , споруджено фундамент.

28. Так, відповідно до акту попередження від 04.04.2016 року, складеного працівниками ЛКП «Сигнівка», у листопаді 2015 року розпочато будівельні роботи без дозвільних документів за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, залито фундамент із сторони приміщень: кімнати 1-7 та ванної кімнати 1-10.

29. Матеріалами справи підтверджується, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 5/20 часток, ОСОБА_2 11/20 частки та ОСОБА_1 4/20 частки.

30. Разом з тим, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2015 року земельна ділянка за кадастровим номером 4610136300:05:004:0058, яка призначена для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності не лише позивачу, а й ще ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - співвласникам будинковолодіння за цією ж адресою.

31. У постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у адміністративній справі № 876/748/17, яка набрала законної сили, встановлено, що між співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 , проведено фактичний реальний розподіл житлових та нежитлових приміщень, добудова здійснена саме з тієї частини будинковолодіння. якою користується і яка фактично належить співвласнику - ОСОБА_2 .

32. Також, у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року вказано, що на підставі розпорядження Залізничної РДА від 06.01.2011 року та договорів дарування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 фактично належать такі приміщення: 1-2 (кухня площею 4,3 кв.м.), 1-3 (ванна площею 2,0 кв.м.), 1-4 (кімната площею 12,3 кв.м.), 1-12 (кімната площею 11,1 кв.м.), 1-13 (кімната площею17,8 кв.м.), 1-14 (коридор площею 7,1 кв.м., 1 (підвал площею 8,4 кв.м.), 1-11 (сходова клітка 6 кв.м.), загальною площею 60,6 кв.м., житловою 41,2 кв.м., сарай, що позначений літерою «Б», сарай, що позначений літерою «В», гараж, що позначений літерою «Г», вбиральня під літерою «У», а ОСОБА_2 користується приміщеннями що позначені в технічному паспорті 1-5 ( житлова площа 16,2 кв.м.), 1-6 ( житлова площа 18,4 кв.м.), 1-7 ( житлова площа 12,8 кв.м.), 1-9 ( кухня площею 4,8 кв.м.), 1-10 ( ванна площею 2,0 кв.м.), загальною площею 54,2 кв.м. та житловою 47,4 кв.м., сарай, що позначений літерою «Д».

33. Львівським апеляційним адміністративним судом від 20 березня 2017 року у адміністративній справі № 876/748/17 встановлено, що ОСОБА_2 розпочав добудову до вказаного житлового будинку, і, зокрема, залив фундамент із сторони використовуваних ним приміщень: кімнати 1-7 та ванної кімнати 1-10.

34. У постанові Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у цивільній справі № 462/1585/16-ц про реальний розподіл житлового будинку та земельної ділянки встановлено, зокрема, ОСОБА_2 просив виділити у власність приміщення, що позначені в технічному паспорті 1-5 ( житлова площа 16,2 кв.м.), 1-6 (житлова площа 18,4 кв.м.), 1-7 ( житлова площа 12,8 кв.м.), 1-9 ( кухня площею 4,8 кв.м.), 1-10 (ванна площею 2,0 кв.м.), загальною площею 54,2 кв.м. та житловою 47,4 кв.м., сарай, що позначений літерою «Д», хвіртку № 1 , ворота № 2 , огорожі №3, 4 та мощення І, II. У власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виділити наступні приміщення: 1-2 ( кухня площею 4,3 кв.м.), 1-3 ( ванна площею 2,0 кв.м.), 1-4 ( кімната площею 12,3 кв.м.), 1-12 ( кімната площею 11,1 кв.м.), 1-13 (кімната площею17,8 кв.м.), 1-14 ( коридор площею7,1 кв.м., 1 (підвал площею 8,4 кв.м.), 1-11 (сходова клітка 6 кв.м.), загальною площею 60,6 кв.м., житловою 41,2 кв.м., сарай, що позначений літерою «Б», сарай, що позначений літерою «В», гараж, що позначений літерою «Г», вбиральня під літерою «У», хвіртку №5, огорожі №3, 4 та мощення І, II. Крім цього просив провести реальний розподіл земельної ділянки наданої для обслуговування будинку згідно часток кожного із співвласників у житловому будинку. 35 . Тобто, ОСОБА_2 вимагає виділити йому реально ці приміщення якими він фактично користується та з боку яких він здійснив самочинне будівництво.

36. Відповідно до ч.4 ст.76 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

37. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідач не довів належними і допустимими доказами того, що правопорушення, яке описано в протоколі № б-н від 01 червня 2016 року, вчинив саме позивач.

38. Також, колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника про те, що на час прийняття оскаржуваної постанови, були відсутні відомості про звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про реальний розподіл житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки такі твердження спростовуються поясненнями позивача, зафіксованими у протоколі від 01 червня 2016 року (а.с.5-8).

39. Крім того, під час апеляційного розгляду судом встановлено, що ОСОБА_2 не отримував письмової згоди на проведення вказаної добудови ні від ОСОБА_1 , ні від ОСОБА_3 .

40. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідач не надав належної оцінки поясненням позивача, які він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення, а також не врахував тієї обставини, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та не встановив хто ж саме здійснив будівництво фундаменту.

41. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

42. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко І.В. Желєзний Л.В. Тацій , Судді Верховного Суду