Постанова КАС ВС № 464/7531/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Київ справа № 464/7531/16-а адміністративне провадження № К/9901/45640/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Бучик А.Ю., суддів: Мороз Л.Л., Рибачука М.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2017 року (головуючий суддя Бойко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів: Клюби В.В., Іщук Л.П.) у справі № 464/7531/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: 10 жовтня 2016 року Приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі - ПрАТ «Ірокс») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною і скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція) № 07-вих-2001/30 від 26 вересня 2016 року про накладення штрафу на ПрАТ «Ірокс» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою його було притягнено до відповідальності за правопорушення, передбачене п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в розмірі 14 500 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що відповідач склав акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. 12.09.2016 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На підставі вищевказаного акту та протоколу відповідачем винесено постанову №07-вих-2001/30 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 14 500 грн. Вважає вказану постанову протиправною, оскільки, відповідач не надсилав на адресу позивача відповідних повідомлень чи будь-яким іншим способом не повідомляв його про те, що 12.09.2016 року буде проводитися позапланова перевірка на об`єкті будівництва за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,

418. Відповідне повідомлення про проведення позапланової перевірки надійшло на адресу позивача 16.09.2016 року. 19.09.2016 року представник позивача прибула до відповідача для подачі відповідних документів, які вимагав відповідач у листі від 14.09.2016. Крім того, голова правління ПАТ «Ірокс» ОСОБА_1 з 25.08.2016 по 14.09.2016 перебував в стані тимчасової непрацездатності, а відтак, твердження позивача про те, що останній не допустив посадових осіб на об`єкт будівництва, для проведення позапланової перевірки не відповідає дійсності. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року позов задоволено. При постановленні оскаржуваних рішень суди виходили з того, що голова правління ПрАТ «Ірокс» ОСОБА_1 на момент перевірки перебував в стані тимчасової непрацездатності, а тому твердження Інспекції про те, що саме він не допустив її посадових осіб до проведення перевірки є необґрунтованим. Крім того, суди встановили, що відповідач фактично був допущений на об`єкт будівництва. До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, в якій скаржник просив скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекцією зазначено, що оскаржувані судові рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій є правомірними та такими, що прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Так, Товариством наголошено, що позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності не вчинялось, а відтак підстав для задоволення касаційної скарги немає. Справу передано до Верховного Суду і вказана справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегією суддів встановлено наступне. Як установлено судами попередніх інстанцій, 12.09.2016 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові ОСОБА_2 складено акт про те, що голова правління ПрАТ «ІРОКС» ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт - будівництво багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) на вул. Т. Шевченка, 418 у м. Львові для проведення позапланової перевірки, чим порушив п.1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 25.05.2011 року. Крім того, 12.09.2016 провідним спеціалістом інспекційної роботи ОСОБА_2 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 29.06.2016 заступником начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові Гарасюком С.Б., за результатами розгляду акту та протоколу, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 07-вих-2001/30, якою ПрАТ «ІРОКС» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 14 500 грн. Вважаючи такі дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові протиправними позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553). Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт. Так, відповідачем складено акт про те, що голова правління ПрАТ «ІРОКС» ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт - будівництво багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) на вул. Т. Шевченка, 418 у м. Львові для проведення позапланової перевірки, чим порушив п.1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 25.05.2011 року. Разом з цим, як установлено судами попередніх інстанцій, голова правління ПрАТ «Ірокс» ОСОБА_1 з 25.08.2016 по 14.09.2016 перебував в стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серії АГ № 281840. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те, що голова правління ПрАТ «ІРОКС» ОСОБА_1 фізично не міг вчинити дії щодо недопущення відповідача до проведення перевірки. Як установлено судами, 12.09.2016 провідним спеціалістом інспекційної роботи ОСОБА_2 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В подальшому, 29.06.2016 заступником начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові Гарасюком С.Б., за результатами розгляду акту та протоколу, винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності 07-вих-2001/30, якою ПрАТ «ІРОКС» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 14 500 грн. Відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушенням, за яке суб`єкт містобудування несе відповідальність у вигляді штрафу - є недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Як убачається з допиту свідка ОСОБА_2 , який проводився судом першої інстанції, останнім було оглянуто об`єкт будівництва, однак, суб`єктом містобудування не надано необхідних документів, що стало підставою складання акту про недопуск до перевірки, протокол та постанову. Отже, представник відповідача, який оглянув об`єкт, був фактично допущений на об`єкт будівництва. Так, у справі, яка розглядається, суди встановили, що головою правління ПАТ «ІРОКС» не могло бути створено жодних перешкод при проведенні позапланової перевірки, так як останній перебував в стані тимчасової непрацездатності і вчинити будь - які дії, пов`язані з недопущенням посадових осіб відповідача, не мав фізичної можливості, крім того, представник відповідача був фактично допущений до об`єкту будівництва, що свідчить про відсутність порушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». З огляду на викладене, приймаючи оспорювану постанову від 26.09.2016 № 07-вих-2001/20 відповідач діяв з порушенням чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, а отже, на думку колегії суддів, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення. Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 13 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий А.Ю. Бучик Судді: А.І. Рибачук Л.Л. Мороз