Постанова 4857 № 162/95/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 162/95/20 пров. № А/857/5050/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2020 року (суддя - Гладіч Н.І., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - смт.Любешів, дата складання повного тексту - не вказана), в адміністративній справі №162/95/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції - Петрук Юрій Володимирович , про скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, встановив: У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача поліцейського відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області, 2 батальйон 4 рота, рядового поліції Петрука Ю.В., в якому просив: 1) скасувати постанову відповідача серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.; 2) закрити провадження у справі щодо позивача про адміністративне правопорушення. Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 12.02.2020 року замінено неналежного відповідача поліцейського відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області, 2 батальйон 4 рота, рядового поліції Петрука Ю.В. належним відповідачем - Відділом організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області. Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейського відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області, 2 батальйон 4 рота, рядового поліції Петрука Ю.В.. У суді першої інстанції відповідач Відділ організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області із позовними вимогами не погодився, подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2020 року позов задоволено повністю. Постанову поліцейського відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області, 2 батальйон 4 рота, рядового поліції Петрука Ю.В. серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020р. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - скасовано, а провадження у справі закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З цим рішенням суду першої інстанції від 19.03.2020 року не погодився відповідач Відділ організації несення служби в м. Ковель УПП у Волинській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, необгрунтованим, прийняте з невірним застосуванням судом норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, що викладені в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що 05.02.2020 року о 10 год. 26 хв. патрульним екіпажем було виявлено, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Avensis» з номерним знаком « НОМЕР_1 », без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, що підтверджується відеозаписом з місця вчинення та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після зупинення ТЗ водію було роз`яснено причини зупинки, права та обов`язки, проведено розгляд справи та ознайомлено водія із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності. Щодо висновків суду першої інстанції про неправильну кваліфікацію дій позивача за ч.2 ст.122 КУпАП, то зазначає апелянт, зокрема, що п.9.8 ПДР України, за описаних в ньому умов та обставин, прирівнює ближнє світло фар до денних ходових вогнів. Згідно системного аналізу ч.2 ст.122 КУпАП у поєднанні з п.9.8 ПДР України, адміністративна відповідальність за вищевказаною нормою КУпАП настає при керуванні ТЗ без увімкнених денних ходових вогнів або без увімкненого ближнього світла фар поза межами населених пунктів у період з 1 жовтня по 1 травня. Таким чином, відповідач при складенні спірної постанови серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020р. про адміністративне правопорушення, діяв в межах повноважень, на підставі закону та застосував адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.03.2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників). Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020 р. поліцейського УПП у Волинській області визнано винним позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за порушення вимог п.9.8 ПДР України (а.с. 1). Із змісту вказаної вище постанови серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020 р. видно, що 05.02.2020 року о 10 год. 26 хв. водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Toyota Avensis» з номерним знаком « НОМЕР_1 », без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом, чим порушив п.9.8 ПДР України та ч.2 ст.122 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного. Відповідно до пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМ України від 10.10.2001р. № 1306 (із змінами і доповненнями), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п.9.8 Правил, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1, 2, 3, 5 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Також, пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Крім цього, статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. З матеріалів справи видно, що підставою для винесення оскарженої постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2069327 від 05.02.2020 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, стало те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в суді першої інстанції було подано відзив на позовну заяву, а до матеріалів відзиву додано диск DVD-R диск «Verbatim» із відеозаписами з місця вчинення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, де зафіксовано, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом (а.с. 22-29). Змістом відеозаписів, які містяться на диску, підтверджується, що автомобіль «Toyota Avensis» з номерним знаком « НОМЕР_1 » рухався без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів. Після зупинки ТЗ працівниками поліції було встановлено особу водія, роз`яснено причини зупинки та суть вчиненого порушення, роз`яснено права та обов`язки, і за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено, оголошено вголос та вручено водію постанову про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП із накладенням штрафу в сумі 425 грн.. Водій ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення зазначав, що суть йому зрозуміло, правами користуватись не бажає, а пояснення надасть в суді. Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що доказами по справі та фактичними обставинами справи, підтверджується факт керування позивачем 05.02.2020 року о 10 год. 26 хв. ТЗ «Toyota Avensis» з номерним знаком « НОМЕР_1 », без ввімкненого світла фар або денних ходових вогнів поза населеним пунктом. Також колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що спірна постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не було складено протоколу про адміністративне правопорушення. Як уже було зазначено, згідно ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Враховуючи вищенаведене, у поліцейського були відсутні підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Колегія суддів також вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що дії позивача працівником поліції кваліфіковано невірно, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, тому дії відповідача слід кваліфікувати за ст.125 КУпАП, яка передбачає відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху та тягне за собою попередження. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно п.1.10 ПДР, денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби. Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. Пунктом 19 ПДР передбачено умови користування зовнішніми світловими приладами. Правило п.9.8 фактично визначає порядок їх використання протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 Правил, незважаючи на положення п.9.1 Правил, якими передбачено, що увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також попереджувальним сигналом. Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, а не за ст.125 цього Кодексу, як вважає позивач, з яким погодився суд першої інстанції. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 17.05.2018 року (справа №726/786/17) та від 07.02.2018 року (справа №285/1619/17). З огляду на викладене, та факт керування транспортним засобом без увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби протягом періоду з 1 жовтня по 1 травня, що є порушенням вимог п.9.8 ПДР, позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 425 грн.. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржене рішення суду від 19.03.2020 року винесено за результатами неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржене рішення суду слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції - задоволити. Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 19 березня 2020 року в адміністративній справі №162/95/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу організації несення служби в м.Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 22.05.2020 року