Постанова 4857 № 596/124/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 596/124/22 пров. № А/857/4755/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М. за участі секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року, ухвалене суддею Лисюк І.О. у м. Гусятин у справі № 596/124/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача сержанта поліції Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Боднарчука Олександра Ігоровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5239449 від 18.01.2022 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5239449 від 18.01.2022 року та закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Таку позицію відповідач пояснює тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та додає, що належними доказами довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення . Тому позивач безпідставно вважає, що відповідач протиправно притягнув його до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 28 січня 2022 року відповідач прийняв постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5239449. Відповідно до цієї постанови, ОСОБА_1 18.01.2022 року о 08 год. 30 хв. в с. Суходіл, Чортківського району, Тернопільської області по вул. Центральній, керував автомобілем марки «Газ», без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР України та вчинив правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до пункту 9.8 Правил дорожнього руху під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу. Відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП наступає за порушення, зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами. Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апеляційний суд встановив те, що на підтвердження того факту, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідач надав відеозапис з відеореєстратора поліцейського автомобіля та відеозапис із нагрудної камери поліцейського. Однак, ці докази не вказані, як такі, що долучені до постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому на думку апеляційного суду, є неналежними. З цього приводу висловився Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2018 року в справі № 524/5536/17, який вказав на неналежність доказів, які не долучені до постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас, апеляційний суд, дослідивши ці докази, встановив те, що вони не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки не фіксують факт керування позивачем транспортним засобом поза межами населеного пункту. Відповідач не надав доказів про те, що ділянка дороги по якій рухався позивач без увімкненого ближнього світла фар знаходиться поза межами населеного пункту. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Це свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого цією статтею. Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Зважаючи на це, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5239449 від 18.01.2022 року є протиправною, а тому її необхідно скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність прийняття рішення про задоволення адміністративного позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2022 року у справі № 596/124/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повний текст постанови складений 08.06.2022 року