Постанова 4851 № 589/4553/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 р. Справа № 589/4553/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.12.2019 (суддя Євдокімова О.П., вул. Свободи, б.63, м. Шостка, Сумська область, 41100, ) по справі № 589/4553/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Корнійчука Євгенія Олександровича третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнаня дій інспектора протиправними, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до інспектора 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Корнійчука Євгенія Олександровича (далі - відповідач), в якому просив: - скасувати постанову серії ЕАК №1614384 від 12.10.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. -визнати дії відповідача протиправними. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.12.2019 позов задоволено частково. Скасовано постанову серії ЕАК № 1614384 від 12.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 Справу про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрито. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняте в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції не встановив в повній мірі обставини справи, не надав належної правової оцінки поясненням сторін та матеріалам справи, допустив невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішеннябез змін. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 12.10.2019 інспектором 2 взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Корнійчуком Є.О. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1614384, згідно з якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. За змістом вищевказаної постанови ОСОБА_1 , 12.10.2019 о 10 год. 23 хв. перед початком руху та подальшою зміною руху керував транспортним засобом R470, номерний знак НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар/дених ходових вогнів поза нкаселенним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР України. Не погоджуючись з постановою від 12.10.2019 серії ЕАК № 1614384, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 9.8 ПДР визначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, в тому числі, правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається зі змісту оспорюваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у зв`язку з тим, що він 12.10.2019 об 10:23 год. керував автомобілем без увімкненого ближнього світла фар. На підтвердження порушення позивачем пункту 9.8 ПДР відповідачем, відповідно до статті 251 КУпАП, надано відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, вказаним відеозаписом зафіксовано порушення щодо не увімкнення ближнього світла денних ходових вогнів поза межами населеного пункту. Слід також зазначити, що позивачем не оспорюється сам факт порушення правил дорожнього руху, а його доводи зводяться до невірної кваліфікації його дій відповідно до КУпАП. Як вже було зазначено вище, пунктом 9.8 ПДР встановлено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було порушено ч.2 ст.122 КУпАП через недодержання вимог ПДР, що проявилося у керуванні транспортним засобом поза межами населеного пункту без увімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнього світла. Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача щодо неправильної кваліфікації вчиненого ним правопорушення, позаяк такі не мають жодного об`єктивного обґрунтування, оскільки саме ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами. Згідно п.1.10 ПДР, денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби. Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. Пунктом 19 ПДР передбачено умови користування зовнішніми світловими приладами. Правило п. 9.8 фактично визначає порядок їх використання протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 Правил, незважаючи на положення п.9.1 Правил, якими передбачено, що увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також попереджувальним сигналом. Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, а не за ст.125 цього Кодексу, як вважає позивач. Зазначене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.05.2018 по справі №726/786/17 та від 07.02.2018 по справі №285/1619/17. Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що не виконання позивачем вимог щодо ввімкнення денних ходових вогнів або ближнього світла фар під час руху транспортного засобу поза населеним пунктом, та, як наслідок порушення вимог п. 9.8 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням ч. 2 ст. 2 КАС України, постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч.2 ст. 122 КУпАП, а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Наведене не враховано судом першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.12.2019 по справі № 589/4553/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог. В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов