Постанова 4854 № 523/9459/16-а

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 523/9459/16-а Головуючий в 1 інстанції: Аліна С.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: доповідача, судді - Димерлія О.О. суддів - Єщенко О. В., Танасогло Т.М., за участю секретаря - Пономарьової Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одесахарчореммаш» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії, про зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Суворовське ОУПФУ в м. Одесі) про: - визнання протиправним та скасування рішення Суворовського ОУПФУ в м. Одесі № 47 від 16.06.2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - зобов`язання Суворовського ОУПФУ в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи на посаді майстра кокільно-заливальної дільниці ливарного виробництва у ВАТ «Одесхарчореммаш» з 01.08.1990 року по 31.03.2002 року; - зобов`язання Суворовського ОУПФУ в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 травня 2016 року. В обґрунтування позову зазначалось, що 05.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком №1). Рішенням № 47 від 16.06.2016 року, Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком за Списком № 1 у зв`язку з тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж (10 років). Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Суворовського ОУПФУ в м. Одесі № 47 від 16.06.2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Суворовське ОУПФУ в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи на посаді майстра кокільно-заливальної дільниці ливарного виробництва у ВАТ «Одесхарчореммаш» з 01.08.1990 року по 31.03.2002 року. Зобов`язано Суворовське ОУПФУ в м. Одесі призначити та виплатити позивачу пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 травня 2016 року. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані всі документи для підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

1. Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням Публічне акціонерне товариство «Одесахарчореммаш» (далі ПАТ «Одесахарчореммаш») апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та застосовані норми права, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі ПАТ «Одесахарчореммаш» зазначає, що позивач не має достатнього стажу для призначення йому пільгової пенсії. Так, ОСОБА_1 працював майстром цеху лиття тільки в період з 03.10.1991 року по 01.10.1994 року, тобто всього три роки, при необхідності десяти роках для призначення пільгової пенсії. Починаючи з 1994 року позивач був призначений начальником механо-збірного цеху, який не має жодного відношення до цеху лиття, та не має відношення до робіт зі Списком №

1. Крім того, Публічне акціонерне товариство «Одесахарчореммаш» наполягає на тому, що товариство не видавало довідку ОСОБА_1 для пенсійного фонду, яка б надавала йому право на призначення пільгової пенсії, однак пенсійний орган все ж таки нарахував пенсію позивачу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін. Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 1 серпня 1990 року по 1 березня 2002 року працював на посаді майстра кокільно-заливальної дільниці ливарного виробництва у ВАТ «Одесхарчореммаш». 5 травня 2016 року позивач звернувся до Суворовського ОУПФУ в м. Одесі із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Суворовського ОУПФУ в м. Одесі від 16 червня 2016 року № 47 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з тим, що нього відсутній необхідний пільговий стаж (10 років). Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Суворовського ОУПФУ в м. Одесі № 47 від 16.06.2016 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та про зобов`язання Суворовське ОУПФУ в м. Одесі зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи на посаді майстра кокільно-заливальної дільниці ливарного виробництва у ВАТ «Одесхарчореммаш» з 01.08.1990 року по 31.03.2002 року. Крім того, позивач просив зобов`язати Суворовське ОУПФУ в м. Одесі призначити та виплатити йому пенсію за віком по Списку № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02 травня 2016 року. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року касаційну скаргу Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року - без змін. Відповідно до п. 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частиною 3 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як зазначено ПАТ «Одесахарчореммаш» в своїй апеляційній скарзі, про розгляд справи № 523/9459/16-а останній був не обізнаний, оскільки ПАТ не залучали до участі цієї справи. Про наявність даної справи представник ПАТ «Одесахарчореммаш» дізналась в ході підготовки до судового засідання по іншій адміністративній справі за позовом пенсійного органу про стягнення з ПАТ «Одесахарчореммаш» витрат на доставку пенсії, нарахованої ОСОБА_1 . З матеріалами справи № 523/9459/16-а представник ПАТ «Одесахарчореммаш» ознайомилась 18.12.2019 року в окружному суді, де і отримала повний текст судового рішення по названій справі ( т. 1 а. с. 175). Зазначена обставина не заперечувалась також представником ПАТ «Одесахарчореммаш» під час апеляційного розгляду в судовому засіданні. Проте, наведений вище аргумент не знайшов свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, що до того ж спростовується й матеріалами справи. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 року відкрито провадження по справі № 1540/4685/18 за позовом ОСОБА_1 до Суворовського ОУПФУ в Одесі про визнання протиправними дії відповідача щодо визначення ПАТ «Одесахарчореммаш» нарахувань відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 .. Позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. За результатами розгляду даної справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року у задоволенні позову ПАТ «Одесахарчореммаш» відмовлено повністю. Назване рішення суду набрало законної сили 26.12.2018 року (т. 2 а. с. 61-63). Отже, ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ще у листопаді-грудні 2018 року ПАТ «Одесахарчореммаш» було відомо про існування рішення по справі № 1540/4685/18, яке набрало законної сили та на підставі якого ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №

1. До того ж, на виконання рішення суду ПАТ «Одесахарчореммаш», а саме з 2019 року, вже почало виплачувати пенсійному органу суму витрат на виплату та доставку пенсії за Списком № 1 стосовно ОСОБА_1 .. Окрім цього, з наданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копії документів вбачається, що в матеріалах справи № 1540/4685/18 присутній супровідний лист Одеського окружного адміністративного суду за № 1540/4685/18/31752/18 від 22.11.2018 року, яким підтверджується направлення ПАТ «Одесахарчореммаш» рішення по зазначеній справі (т. 2 а. с. 60). Згідно із квитанцією ще 09.10.2018 року на адресу ПАТ «Одесахарчореммаш» позивачем було направлено цінний рекомендований лист з відповідними документами (т. 2 а. с. 58). Відповідно до опису вкладення у цінний лист позивачем на адресу ПАТ «Одесахарчореммаш» як учаснику справи було надіслано не тільки пояснення щодо позовної заяви по справі № 1540/4685/18, а ще й копію постанови Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/9459/16-а від 24.11.2016 року, а також копію ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року по справі № 523/9459/16-а (т. 2 а. с. 59). За змістом статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Таким чином, у разі відсутності у ПАТ «Одесахарчореммаш» наведених вище документів, зазначена обставина не позбавляла право останнього скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками у розумінні приписів 44 КАС України. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що дану обставину щодо пропуску процесуального строку на подачу апеляційної скарги вдалось встановити лише в суді апеляційної інстанції, оскільки позивачем були надані відповідні документи як додатки до відзиву на апеляційну скаргу вже після відкриття апеляційного провадження. Згідно із ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Необхідно відзначити, що в ході судового розгляду в апеляційному суді, представник ПАТ «Одесахарчореммаш» визнала, що у період листопад-груднь 2018 року ПАТ «Одесахарчореммаш» не мало у штаті юристів, що унеможливлювало подачу апеляційної скарги у названий вище період 2018 року. Наведена вище обставина, колегією суддів не може бути визнана поважною. Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Колегія суддів також звертає увагу, що в пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, ЄСПЛ зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93). Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення). У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними. Згідно приписів частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Як вже зазначалось вище, приписами п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частиною 3 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Підсумовуючи усе викладене вище, колегія суддів застосовує аналогію ч. 3 ст.123 КАС України, оскільки підстави щодо пропуску строку на подачу апеляційної скарги встановлено під час судового засідання, проте після відкриття апеляційного провадження, а тому апеляційний суд у зв`язку з цим залишає апеляційну скаргу ПАТ «Одесахарчореммаш» без розгляду, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Одесахарчореммаш» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року - закриває. Керуючись ст.ст. 123, 242, 308, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одесахарчореммаш» - залишити без розгляду. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Одесахарчореммаш» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії, про зобов`язання вчинити певні дії - закрити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів. Повний текст рішення суду складено 22 травня 2020 року. Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.