Постанова 4811 № 461/1846/20

Справа № 461/1846/20 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д. Провадження № 33/811/425/20 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю Яцинин Н.Ю. та представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Іванківа А.Б. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 03 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 встановив: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та на підставі ст.22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, і провадження у справі закрито. Товар, вилучений згідно з протоколу про порушення митних правил №4804/20900/19 від 14.12.2019 року повернуто ОСОБА_2 після здійснення митного оформлення. Згідно з постановою суду, 14 грудня 2019 року, о 20 год. 24 хв. ОСОБА_1 на транспортному засобі марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER», р/н НОМЕР_1 , 2003 року випуску прямувала з Республіки Польща в Україну в якості пасажира, через МАПП „Шегині Галицької митниці Держмитслужби, обравши формою проходження митного контролю смугу «червоний коридор». Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подала митну декларацію, в якій заявила про наявність в неї товару ялинки штучні 4шт. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 269», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу (без ознак приховування) було виявлено незадекларований жодним пасажиром за встановленою формою товар, а саме: комплект ігрової консолі торговельної марки «SONY» PLAYSTATION VR (ігрові окуляри, приставка № Р0419091757634, блок живлення до приставки №Е001РHW9, мережевий шнур до блока живлення, шнур HDMI, шнур USB, камера № НОМЕР_2 , підставка до камери) без упакування. Про наявність товару ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявила, у митній декларації не вказала, тобто порушила ст. 257 Митного кодексу України, проте визнав своєю власністю після митного огляду. Таким чином, ОСОБА_1 переміщувала через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме про його кількість, та вартість. Даний товар, у встановленому порядку не був задекларований і був виявлений під час проведення митного контролю транспортного засобу. Представник митного органу подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій просить, оскаржувану постанову суду, якою ОСОБА_1 визнати винною за ст.472 МК України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення з конфіскацією товарів, вилучених на підставі протоколу про порушення митних правил №4804/20900/19 від 14.12.2019 року та стягнути витрати у справі. На підтримку своїх апеляційних вимог представник митного органу покликається на те, що постанова суду не гарантує спричинення юридичних наслідків для правопорушника, тобто усвідомлення протиправності своєї поведінки. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, які заперечили подану апеляційну скаргу, представника митного органу, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи №461/1846/20 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та в апеляційній скарзі не оспорюється. Звільняючи ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП суд першої інстанції правильно врахував те, що товар був завезений ОСОБА_1 для особистого користування, без мети перепродажу, що вбачається з кількості ввезеного товару одна одиниця, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, повністю визнала свою провину та щиро розкаялася у вчиненому, переміщення ОСОБА_1 ігрової приставки (консолі) через митний кордон України без декларування не представляє значної суспільної небезпеки та не завдало значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином, апеляційний суд вважає, що в суду першої інстанції були всі підстави для застосування відносно ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП. Постанова суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі представника митного органу, апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП, ст.467 МК України - постановив: Постанову Галицького районного суду м.Львова від 03 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Іванківа А.Б. без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.