Постанова 4854 № 467/229/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 467/229/20 Головуючий в 1 інстанції: Кологрива Т.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуна Владислава Юрійовича на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуна Владислава Юрійовича, Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуна Владислава Юрійовича (далі Інспектор) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року серії ЕАК №2109610. В обґрунтування позову зазначено про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, винесення постанови у порушення вимог закону, порушення процедури і порядку розгляду справи, внаслідок чого його було позбавлено можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими ст.268 КпАП України. Відповідачем при розгляді справи жодних доказів чи відео доказів надано не було, у постанові не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото чи відеозапис по фіксації порушення ПДР. Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 27 лютого 2020 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено Управління патрульної поліції в Хмельницькій області (далі УПП). Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2020 року позов задоволено частково. Судом скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 14 лютого 2020 року серії ЕАК №2109610 та закрито справу про адміністративне правопорушення. У задоволенні вимог до інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуна Владислава Юрійовича відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду інспектор патрульної поліції роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскун В.Ю. подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 14 лютого 2020 року інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуном В.Ю. винесено постанову серії ЕАК №2109610 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за порушення ним вимог ч.1 ст. 122 КпАП України, якою до останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Із змісту постанови вбачається, що 14 лютого 2020 року о 22 годині 14 хвилин у смт.Лютичів на автодорозі М 12316 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN AMAROK номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах», а саме: зі смуги, яка дозволяє рух лише ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив вимоги п. 8.4 «г» ПДР України «Порушення вимог інформаційно-вказівних знаків». Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності повинно бути зазначений яким технічним засобом здійснено фото або відеозапис, якщо такий запис здійснювався. Тобто, при наявності в якості доказів відеозапису (у тому числі здійсненому на планшет інспектора патрульної поліції), цей факт обов`язково повинен бути зазначений у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. В даному випадку відсутність у постанові посилань на відео-фіксування дій позивача під час його перетинання перехрестя, при відсутності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності свідків події дозволяють суду прийти до висновку про відсутність будь-яких доказів у підтвердження факту наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, КУпАП та Правилам дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила). Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно п.8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила. Пунктами 1.3 та 1.9. Правил встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 8.1 Правил регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Відповідно до п. 8.4 «г» ПДР дорожні інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Позивачем заперечується факт проїзду прямо зі смуги, яка дозволяє рух лише ліворуч, та порушення вимог дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах. Доказів зворотного апелянтом не надано. Як встановлено судом першої інстанцій, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, відповідачем не надано. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пункту 8.4. «г» ПДР України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 14 лютого 2020року серії ЕАК № 2109610. Відповідно до статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . В частині доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції відеозапису, наданого відповідачем, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого статтею частиною першою ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова від 14 лютого 2020року серії ЕАК № 2109610 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, а інших належних доказів відповідачем не було надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Вказана правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, суд апеляційної інстанції - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу інспектора патрульної поліції роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Плоскуна Владислава Юрійовича залишити без задоволення, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.