Постанова 4807 № 335/6646/19

Дата документу 19.05.2020 Справа № 335/6646/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/6646/19 Головуючий у 1 інстанції: Крамаренко І.А. Провадження № 22-ц/807/1277/20 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «19» травня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , якій діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСТАНОВИВ: В червні 2019 року ОСОБА_1 , якій діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 травня 2017 року в м. Запоріжжя на перехресті пр. Соборного та вул. Гагаріна водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «КІА Cerato», державний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на нього та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок ДТП вони отримали тілесні ушкодження. Постановою слідчого від 29 грудня 2017 року кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення в діях водія. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Страхова компанія Арсенал» на підставі страхового поліса АК № 6526981, який був чинним на момент настання ДТП. 06 лютого 2018 року він звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, з заявами про виплату страхового відшкодування витрат на лікування, про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою працездатності неповнолітнім сином та про виплату моральної шкоди. Відповідно до розрахунку відповідача загальна сума страхового відшкодування яка підлягає виплаті становить 150 518,78 грн. та складається з: відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 20 062,01 грн., шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 38 400 грн., моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 2 923,11 грн., відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 27 289,19 грн., шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_2 (дитина-інвалід) 57 600 грн., моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 4244,47 грн. Проте 20 вересня 2018 року ним було отримано лист, в якому відповідач повідомив про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та здійснення виплати 18 травня 2018 року у розмірі 135 518,78 грн. На підставі зазначеного просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 15000,00 грн., суму нарахованої пені у розмірі 7707,09 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 450,00 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 1320,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 23 934,79 грн., яка складається із: 15 000,00 грн. - сума страхового відшкодування; 6 164,79 грн. розмір пені; 450,00 грн. - 3% річних; 1 320,00 грн. розмір інфляційних збитків; 1 000,00 грн. витрати на правничу допомогу. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на користь держави суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» подало апеляційну скаргу, в якій зазначило про технічну помилку у листі від 11 вересня 2018 року №110918-37709/к, ОСОБА_3 було відшкодовано позивачу витрати на його лікування та лікування його сина в розмірі 15 000 грн., що було підставою для зменшення страхового відшкодування, позивачем було допущено грубе порушення ПДР України, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідачем не обґрунтовано недоплачену суму страхового відшкодування, відповідачу не подавались чеки на підтвердження витрат, які були оплачені ОСОБА_5 , посилання на грубу необережність позивача не відповідає обставинам настання ДТП. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 13 травня 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов`язання зі здійснення страхового відшкодування в повному обсязі не виконав. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції. Матеріалами справи підтверджено, що 06 травня 2017 року в м. Запоріжжя на перехресті пр. Соборного та вул. Гагаріна водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «КІА Cerato», державний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходи отримали тілесні ушкодження. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на підставі страхового поліса АК № 6526981, який був чинним на момент настання ДТП. Постановою слідчого відділу відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 29.12.2017 року, кримінальне провадження закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення в діях водія ОСОБА_3 (а.с.12-13). 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, із заявами про виплату страхового відшкодування витрат на лікування, про виплату страхового відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності неповнолітнім сином, про виплату моральної шкоди, які отримано відповідачем 22 лютого 2018 року (а.с. 8-11). 18 травня 2018 року відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 135 518,78 грн. (а.с.21). 20 вересня 2018 року представником ОСОБА_1 отримано лист ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» від 11.09.2018року, в якому повідомлено про результати розгляду заяв про виплату страхового відшкодування від 06 лютого 2018 року, згідно якого відповідачем було прийнято рішення про здійснення виплати у розмірі 135 518,78 грн. та надано відповідний розрахунок, із якого слідує, що загальна сума страхового відшкодування становить 150 518,78 грн. (а.с.22). Відповідно до розрахунку ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» сума страхового відшкодування складається з: відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 20 062,01 грн.; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_1 38.400,00 грн.; моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 2 923,11 грн.; відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 27 289,19 грн.; шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності ОСОБА_2 (дитина-інвалід) 57 600,00 грн.; моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 4 244,47 грн., а всього: 150 518,78 грн. Відповідачем було здійснено виплату позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 135 518,78 грн. Отже, недоплачена сума страхового відшкодування складає 15 000,00 грн. Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За положеннями статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Статтями 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідно до розрахунку, виконаного ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», сума страхового відшкодування становить 150 518,78 грн. та, оскільки відповідачем було здійснено виплату ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 135 518,78 грн., недоплачена сума страхового відшкодування складає 15 000,00 грн. За приписами частини 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Стаття 625 ЦК України встановлює обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок пені за порушення зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування за період з 18 травня 2018 року по 18 травня 2019 року у розмірі 6164,79 грн., розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 450,00 грн. та розрахунок інфляційних збитків за весь час прострочення у розмірі 1320,00 грн. відповідачем не спростовані. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» посилалось на те, що при здійсненні страхового відшкодування враховано факт взаєморозрахунків страхувальника та потерпілих, що підтверджується показаннями свідків. Вказані доводи були предметом дослідження суду першої інстанції. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» не надано доказів - відповідних квитанцій, на підтвердження того, що позивач звертався до страхової компанії з вимогою відшкодувати саме ті витрати, які вже були відшкодовані ОСОБА_5 , та саме у визначеному відповідачем розмірі 15 000 грн. Понесення майнових витрат не можуть бути підтверджені показаннями свідків, оскільки у даному випадку вказані обставини доказуються шляхом надання відповідних письмових доказів, а тому суд першої інстанції правильно виходив з недоведеності обставин, на які посилається ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування». Доводи апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про наявність в діях позивача грубої необережності та нехтування правилами безпеки руху не спростовують висновків суду, оскільки саме відповідачем визначена сума страхового відшкодування в загальному розмірі 150 518,78 грн. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містять. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складений 19 травня 2020 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова