Постанова 4824 № 752/1315/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/1235/2020 Головуючий в 1-й інстанції: Валігура Д.М. Категорія: ч. 2 ст. 123 КУпАП Доповідач: Жук О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В., розглянувши 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: 10 лютого 2020 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн без оплатного вилучення транспортного засобу. Постановлено стягнути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. на користь держави. Згідно з постановою, ОСОБА_1 28.12.2019, о 08 год. 55 хв., керуючи автомобілем Тойота д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Науки в напрямку Столичного шосе в м. Києві, в порушення п. 20.5/в/ Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, виїхав на залізничний переїзд на забороняючий /червоний/ сигнал світлофора. Тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову, а провадження закрити. Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки не містить мотивів висновку про визнання його винуватим за ч. 2 ст. 123 КУпАП. Вказує, що доказів винуватості апелянта матеріали справи не містять. Крім того, на думку апелянта, відсутність відеозапису події виключає склад інкримінованого йому правопорушення. Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , заслухавши його пояснення та пояснення захисника Рибака М.Л., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані. Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 28.12.2019, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 28.12.2019, о 08 год. 55 хв., керуючи автомобілем Тойота д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Науки в напрямку Столичного шосе в м. Києві, в порушення п. 20.5/в/ Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, виїхав на залізничний переїзд на забороняючий /червоний/ сигнал світлофора. Тобто судом обґрунтовано визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП та накладено стягнення у мінімальних межах санкції зазначеної статті. При цьому діючий КУпАП не зобов`язує поліцейських здійснювати відеофіксацію порушень ПДР України. Тому доводи апелянта про відсутність в його діях складу інкримінованого йому правопорушення лише з мотивів відсутності відеофіксації такого порушення, є необґрунтованими. За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, - без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В.Жук