Постанова 4855 № 640/1263/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1263/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука М.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову, - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" про визнання протиправними і незаконними дій, - ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати солідарно протиправними і незаконними спільні та сукупні дії відповідачів щодо початку та здійснення процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Надра". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що нею не пропущено строку звернення до суду, оскільки дії відповідачів носять триваючий характер. У відзивах на апеляційну скаргу Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наполягають на законності та обґрунтованості рішення суду. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції судове рішення по суті заявлених позовних вимог не приймалося, оцінка спірним правовідносинам не надавалась суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху. Вищевказана ухвала мотивована тим, що позивачем недотримано вимоги передбачені статтями 160, 161 КАС України, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Так, судом надано позивачу строк на усунення недоліків протягом 10 днів з вручення ухвали, шляхом: сплати судового збору та подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Так, на виконання вимог ухвали про усунення недоліків, позивачем 06.02.2020 подано до суду документ про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду. У даній заяві вказано про те, що позивач мешкає на тимчасово окупованій території та не має можливості здійснювати очне спілкування з відповідачами та ПАТ «КБ «Надра» та не має змоги листування з названими особами, оскільки наявні труднощі з телефонним та Інтернет зв`язком. Вказані обставини, відповідно до доводів позивача, перешкоджали своєчасно відслідковувати інформацію про нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини. На підставі зазначеного, позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки наведені позивачем підстави є неповажними. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Надаючи оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з позовної заяви та заявлених позивачем вимог, предметом спору є протиправність дій відповідачів щодо початку та здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра". Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Таким чином, вище вказаними статтями визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути повернено або залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку. Так, відповідно до інформації офіційного інтернет-сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/97-nadra/1333-1065-oholoshennya-pro-zaprovadgennya-tymchasovoi-administracii-v-pat-kb-nadra-ta-pryznachennya-upovnovagenoi-osoby-fondu), 06.02.2015 розміщено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 №83 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 №26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб нездійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Надра". Таким чином, про порушене право в частині віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних позивач дізналась або могла дізнатись 06.02.2015, однак до суду з даним позовом звернулась лише 20.01.2020. Більш того, позивач у позовній заяві зазначає про те, що нею вже отримано гарантовану суму відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладом від 05.02.2015 у ПАТ «КБ «Надра». Отже, на час отримання гарантованої суми позивач вже була обізнана про процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра». Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилається на інформацію з Інтернет ресурсів щодо питання ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та про неодноразові звернення на телефони «гарячої лінії» ПАТ «КБ «Надра» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За таких обставин, доводи позивача про те, що вона мешкає на тимчасово окупованій території та не має можливості здійснювати очне спілкування з відповідачами та ПАТ «КБ «Надра» та не має змоги листування з названими особами, оскільки наявні труднощі з телефонним та Інтернет зв`язком, не відповідають дійсності. Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу. З огляду на вище вказане, колегія суддів критично ставиться до викладених позивачем доводів зазначених у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними. При цьому колегія суддів наголошує на тому, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Посилання апелянта на те, що спірні правовідносини носять триваючий характер колегія судді не приймає до уваги, оскільки дії/бездіяльність Національного банку щодо здійснення банківського нагляду відносно Банку закінчується з моменту введення в Банку тимчасової адміністрації. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О. Лічевецький Суддя В.П. Мельничук Суддя О.М. Оксененко