Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/2530/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2530/19 пров. № 857/13464/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н. М., суддів Гуляка В. В., Пліша М. А., з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі № 140/2530/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСМА» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - суддя в 1-й інстанції - Денисюк Р. С., час ухвалення рішення - 10:44 год., місце ухвалення рішення - м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення - 06.11.2019, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСМА» звернулося в суд з позовною заявою до Рівненської митниці ДФС, в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.04.2019 №UA204010/2019/000491/2. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 25.03.2019 позивачем з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу марки TOYOTA, модель SCION, 2015 року випуску було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) з усіма необхідними документами, в якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 2200 доларів США. Відповідач 05.04.2019 протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA204010/2019/000491/2 та визначив рівень митної вартості товару за резервним методом на рівні 5063,02 доларів США. Позивач зазначив, що ним подано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, які містили відомості про митну вартість товару. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС від 05.04.2019 № UA204010/2019/000491/2 про коригування митної вартості товарів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСМА» судовий збір в розмірі 1921 грн.. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію спірний транспортний засіб (далі - ТЗ) продавався на аукціоні «IAAI» у США (лот № 23499850), однак документи про вартість продажу митному органу не надано. З мережі інтернет митному органу вдалось встановити, що спірний ТЗ 26.12.2018 р. продано з аукціону за 4150 доларів США. З рахунку № 3676 від 20.01.2019 видно, що вартість фрахту даного ТЗ зі США становить 800 доларів США. З врахуванням наведеного, кінцева ціна спірного ТЗ при покупці позивачем не могла складати заявлені 2200 доларів США. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що контрактна ціна ТЗ включає в себе вартість самого товару, експортного митного оформлення, вартість доставки, тощо, а тому немає необхідності надавати митному органу додаткових документів для підтвердження складових ціни товару. Також зазначає, що інформація з інтернету не є офіційною і не може бути підставою для коригування митної вартості ТЗ. Вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено всі наявні докази в матеріалах справи та прийнято законне, обґрунтоване рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає. Матеріалами справи підтверджується, що між ТзОВ «КАСМА» (покупець) та Компанією «ІДЛІЯ» (продавець) укладено контракт від 02.11.2018 р. № 11/18 PR, згідно якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити, зокрема, нові та бувші у вжитку легкові автомобілі. Поставки здійснюються згідно правил Інкотермс 2010 року за домовленістю сторін. Продавець проводить поставку товару партіями. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата згідно інвойсів (а. с. 84-87). Згідно вищевказаного договору, 18.03.2019 Компанія «ІДЛІЯ» (Литва) поставила ТзОВ «КАСМА» транспортний засіб - легковий автомобіль марки TOYOTA, модель SCION, 2015 року випуску, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, тип кузова - купе. Вказане підтверджується договором купівлі-продажу серії IC № 0034 від 18.03.2019 р. (а.с. 109). 25.03.2019 декларантом ТзОВ «КАСМА» з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію № UA204010/2019/210209, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 2200 доларів США (графа 42) (а.с. 131). Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: договір купівлі-продажу транспортного засобу серії IC № 0034 від 18.03.2019, сертифікат права власності на транспортний засіб № 0596133 , контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR. Декларантом на вимогу органу доходів і зборів 28.03.2019 додатково подано: рахунок № 3676 від 20.01.2019, литовську імпортну митну декларацію від 08.03.2019 р. № 19LTLC0100IM033294, експортну митну декларацію від 18.03.2019 р. № 19LTLC0100ЕК06СС09 та витяг з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt). 05.04.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000491/2. Підставою для прийняття рішення зазначено те, що до митного оформлення надано реєстраційний документ про реєстрацію транспортного засобу TEXAS NONREPAIRABLE VEHICLE TITLE № 0596133 згідно якого спірний ТЗ продано на аукціоні ІААІ, лот № 23499850, однак будь-яких документів на підтвердження вартості ТЗ на аукціоні позивачем не надано. Інформація щодо дійсної ціни продажу ТЗ розміщена на інтернет сайті https//autoauctions.io/app/8034147/2015-toyota-scion-fr-s і складає за фінальною ставкою 4150 доларів США (без врахування витрат на доставку ТЗ до кордону України). Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, неподання декларантом усіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст.257 МК України). Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України). Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України). Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України). Відповідно до ч.1, ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною 4 статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч.5 ст.54 МК України). Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України). Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частинами 2, 3 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч.4 ст.57 МК України). Аналіз наведених вище норм законодавства зумовлює висновок про те, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Так, з матеріалів адміністративної справи видно, що декларантом для підтвердження митної вартості товару було надано відповідачу: договір купівлі-продажу транспортного засобу серії IC № 0034 від 18.03.2019, сертифікат права власності на транспортний засіб № 0596133 , контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR. Відповідачем Рівненською митницею ДФС встановлено, з чим погоджується колегія суддів, що надані декларантом у розглядуваній ситуації документи не підтверджують об`єктивність визначення митної вартості транспортного засобу, тобто у розмірі 2200 доларів США. Декларантом на вимогу органу доходів і зборів 28.03.2019 додатково подано: рахунок № 3676 від 20.01.2019, литовську імпортну митну декларацію від 08.03.2019 р. № 19LTLC0100IM033294, експортну митну декларацію від 18.03.2019 р. № 19LTLC0100ЕК06СС09 та витяг з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt). Апеляційний суд зазначає, що до митного оформлення позивачем надано реєстраційний документ про реєстрацію транспортного засобу TEXAS NONREPAIRABLE VEHICLE TITLE № 0596133 згідно якого спірний ТЗ продано на аукціоні «ІААІ» (США), лот № 23499850, однак будь-яких документів на підтвердження вартості ТЗ на аукціоні позивачем не надано. Так, позивачем надано до митного оформлення лише першу сторінку вищевказаного реєстраційного документ без інформації наявної на звороті цього документу. Митним органом встановлено, що інформація щодо дійсної ціни продажу ТЗ розміщена на інтернет сайті https//autoauctions.io/app/8034147/2015-toyota-scion-fr-s і складає за фінальною ставкою 4150 доларів США (без врахування витрат на доставку ТЗ до кордону України). Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (п.1 ст.73 КАС України). Таким чином, інформація з відкритих джерел, зокрема мережі інтернет, є належним доказом в адміністративному процесі. З вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ціна спірного автомобіля при продажі на аукціоні «IAAI» у США була вищою ніж заявлена позивачем до розмитнення вартість ТЗ. Крім того, згідно рахунку № 3676 від 20.01.2019 р., вартість фрахту спірного ТЗ зі США до Литовської Республіки становить 800 доларів США. Вартість доставки ТЗ з Литовської Республіки до кордону України складає 100 Євро. Отже, кінцева вартість ТЗ (4150 доларів США + 800 доларів США + 100 Євро) складає 5063,02 доларів США згідно курсу НБУ на день подання митної декларації. Декларантом не надано відповідачу документи зазначені в рішення про коригування митної вартості товарів від 05.04.2019 р. № UA204010/2019/000491/2 з метою підтвердження вартості ТЗ в розмірі 2200 доларів США, а саме: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки, документ що містить відомості стосовно вартості придбаного імпортованого ТЗ на аукціоні BALTIC AUTO SHIPING INC, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач правомірно здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів від 05.04.2019 р. № UA204010/2019/000491/2, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 5063,02 доларів США. Перший метод не застосований у зв`язку з відсутністю у документах, зазначених в ч.2 ст.53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий - п`ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та п`ятого. Отже, на підставі наведених норм, у зв`язку із неподанням документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів UA204010/2019/000491/2. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову позивачу в задоволенні позову з наведених вище підстав. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі № 140/2530/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСМА» до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк М. А. Пліш Повне судове рішення складено 13 травня 2020 року.