Постанова 4857 № 140/2487/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2487/19 пров. № 857/12834/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Макарика В.Я. суддів Матковської З.М., Кузьмича С.М. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Денисюк Р.С., м. Луцьк) у справі № 140/2487/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- В С Т А Н О В И В: 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2019 №UA205110/2019/000797/2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22 липня 2019 року №UA205110/2019/000797/2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 20.06.2019 ОСОБА_1 у Литві з аукціону у UAB Gelgotas transportas придбав транспортний засіб легковий автомобіль бувший у використанні, марки Ford Transit Custom 290 L2H1 LKW VA Trend, 2015 року випуску, за ціною 7199,00 євро, що включає вартість транспортного засобу - 6000,00 євро; витрати пов`язані із транспортуванням авто організатором аукціону 460,00 євро; операційний збір 225,00 євро; збір лізингу країни продавця 325,00 євро; реєстраційні документи 99,00 євро; витрати пов`язані з участю в аукціоні 89,00 євро, що підтверджується попереднім рахунком № 6120441 від 20.06.2019, ПДВ рахунком-фактурою від 03.07.2019 серії GA №2019-01649 (14-15, 15 зворот з перекладом). 15.07.2019 декларантом позивача ОСОБА_2 з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/085610, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 7215,54 євро, а фактурна вартість 7199,00 євро. Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): попередній рахунок № 6120441 від 20.06.2019; ПДВ рахунок-фактура від 03.07.2019 серії GA №2019-01649; акт прийому-передачі № 201901649 від 10.07.2019; квитанція про здійснення оплати серії АА № 100019502 від 25.06.2019; квитанція про здійснення оплати серії АА № 100019539 від 03.07.2019; копію митної декларації країни відправлення 19 LTKC0100TR127В91 від 03.07.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (частина І) та ЕМ345425 (частина II); свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 03.07.2019; звіт про стан транспортного засобу; акт про проведення огляду (переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклаж та багажу чек від 10.07.2019 на підтвердження ціни придбаного пального - 16,54 євро, паспорт громадянина України (а.с. 14-30). Документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР декларанту було запропоновано надати в 10-денний строк наступні документи: рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару, так як в технічному паспорті вказаний інший власник; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інші додаткові наявні документи, за бажанням декларанта відповідно до пункту 6 статті 53 МК України. Листом від 19.07.2019 ОСОБА_1 надав розрахунок митної вартості та пояснення щодо відсутності необхідності подання інших витребуваних документів (а.с. 50-51). 22.07.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000797/2 (а.с. 8). Підставою для прийняття рішення зазначено: Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 7215,54 євро. Згідно з статтею 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у томі числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодом НОМЕР_2 , валюта EUR, вартість 11850,00 та згідно наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у користуванні та згідно з статтями 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний строк наступні документи: договори (угоди, контракт) із третіми особами, пов`язані з поставкою товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар якщо рахунок сплачено; транспорті (перевізні) документи; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інші додаткові наявні документи, за бажанням декларанта відповідно до пункту 6 статті 53 МК України. Декларантом не подано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/99804 (а. с. 9). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 22.07.2019 №UA205110/2019/000797/2. 22.07.2019 декларантом позивача подано митну декларацію № UA205090/2019/088629 за якою автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України. Не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 22.07.2019 № №UA205110/2019/000797/2 про коригування митної вартості товарів оскаржив його до суду. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України). Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). к визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Із завіреного перекладу ПДВ рахунку-фактури від 03.07.2019 серії GA №2019-01649, видно, що ОСОБА_1 здійснив оплату транспортного засобу автомобіля марки Ford Transit Custom 290 L2H1 LKW VA Trend, бувший у користуванні, номер кузова НОМЕР_2 , рік виготовлення 2015, за готівкові кошти в сумі 7199,00 євро. Вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та такий рахунок не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля. Вказаний рахунок містить усі необхідні реквізити що дають можливість ідентифікувати придбаний транспортний засіб. Як видно з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного автомобіля в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, зазначеного у ПДВ рахунку-фактури від 03.07.2019 серії GA №2019-01649 не вступав, страхування автомобіля не здійснював. Судом першої інстанції зазначено, що ПДВ рахунок-фактура від 03.07.2019 серії GA №2019-01649 є документом, який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 7199,00 євро. До цієї ціни декларантом в якості складової митної вартості додатково включено витрати на пальне в сумі 16,54 євро. На підтвердження понесення яких подано чек 225/1677 від 10.07.2019 (а.с. 24). Листом від 19.07.2019 позивач надавав розрахунок митної вартості та повідомив про неможливість подання інших витребуваних документів у зв`язку з їх відсутністю. Інших додаткових витрат, пов`язаних з купівлею цього автомобіля, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару згідно з статтею 58 МК України, понесених позивачем, матеріали справи не містять. У відповідності до вимог статей 52, 53 МК України позивачем подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Судом першої інстанції зазначено, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем в день його передачі, за ціною 7773 євро). За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18). Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Як видно з рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2019 №UA205110/2019/000797/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел….. Також слід звернути увагу на те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Врахувавши викладені аргументи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.07.2019 №UA205110/2019/000797/2 є не обґрунтованим та не мотивованим у відповідності до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, 308, ст. 310, ст. 311, 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 140/2487/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич