Постанова 4857 № 140/2478/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2478/19 пров. № 857/12118/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Макарика В.Я., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року (суддя- Денисюк Р.С., ухвалене в м. Луцьку о 13:04, повний текст складено 08.10.2019) у справі № 140/2478/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- ВСТАНОВИВ: В серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA205110/2019/000579/2. Обґрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначив, що 24.06.2019 декларантом позивача з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 12000,00 євро. Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 03.07.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000579/2. Відтак, у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР ДФС України митну вартість товару відповідачем було визначено за резервним методом за ціною 18650,00 євро. Зазначає, що ним подано документи, які містять усі відомості про підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Жодних розбіжностей або ознак підробки подані декларантом документи не містять. Просив позов задоволити. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA205110/2019/000579/2. Не погодившись з прийнятим рішенням суду Волинська митниця ДФС оскаржила його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Як на доводи апеляційної скарги, апелянт посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції не взято до уваги посилання в достовірності заявлених відомостей про митну вартість т/з слугувало те, що ОСОБА_1 був придбаний автомобіль який перевищує суму встановлену постановою НБУ від 27.05.2008 року №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» без письмового декларування, однак згідно АСМО «Інспектор» позивач вказані кошти не декларував під час перетину кордону. В рішенні про коригування митної вартості вказано митну вартість товару з ідентичним пробігом та VIN-кодом, тобто ідентичними характеристиками, які притаманні ввезеному транспортному засобу, що і призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, що ж стосується фактів, які вплинули на таке коригування, зазначає, що в зв`язку з не підтвердженням декларантом усіх складових митної вартості ввезеного товару, наявністю розбіжностей митну вартість визначено митним органом за резервним методом з врахуванням цінової інформації, наявної в ЄАІС ДФС. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС просить залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися та явки уповноважених представників не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.06.2019 ОСОБА_1 у Федеративній Республіці Німеччина у компанії M+S AUTOMOBILE (М+С Автомобайл) придбав транспортний засіб - легковий автомобіль марки SKODA, модель Superb Combi 2.0, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік виготовлення - 2016, за ціною 12000,00 євро, що підтверджується рахунком № 3354 від 17.06.2019. 24.06.2019 декларантом - ТОВ «Вендор Імпекс» з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/077632, у якій фактурна вартість товару була визначена на рівні 12000,00 євро, а митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 12050,00 євро (графа 42, 43, 45 МД). Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок № 3354 від 17.06.2019; митну декларацію країни-відправлення MRN №19DE885108255342Е8 від 17.06.2019; свідоцтво про реєстрацію, квитанція на оплату № 21 від 20.06.2019; копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . 25.06.2019 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: "Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 12050,00 євро згідно рахунку-фактури № 3354 від 21.05.2019 вартість становить 12000,00 євро. Згідно з статтею 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та має право упевнюватися в достовірності та точності будь-якого документа, заяви чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товару. Згідно з пунктом 10 статті 58 МК України до митної вартості мають бути включені витрати, понесені покупцем, зокрема на транспортування та страхування. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 55 МК України дані відомості повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у томі числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодом НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 18650,00» та згідно наказу ДФС України № 780 від 28.11.2018 «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у користуванні» та згідно з статтями 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний строк наступні документи: документально підтверджені транспортні (перевізні документи), що містять відомості про вартість перевезення, страхові документи, інші документи, що містять відомості про страхування (чеки на пальне, рахунки, чеки страхових компаній), платіжні документи, декларацію країни відправлення, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. В подальшому, 02.07.2019 листом декларант повідомив митницю про те, що на електронний лист митного органу було надано всі необідні документи. Також повідомив, що інших додаткових документів, які підтверджують митну вартість вищевказаного транспортного засобу не має. 03.07.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000579/2. Підставою для прийняття рішення є аргументи, аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 25.06.2019. Відтак, у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 "Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні" та спрацюванням системи ризиків АСАУР «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 18650». Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом була проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Рівень митної вартості становить 18650,00 євро. Разом з тим декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X та статті 55 Митного кодексу України. Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00579. Також, у цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 03.07.2019 №UA205110/2019/000579/2. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Згідно статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). Частинами 1, 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, з завіреного перекладу рахунку № 3354 від 17.06.2019, вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату транспортного засобу автомобіля марки SKODA, модель Superb, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік виготовлення - 2016 за готівкові кошти в сумі 12000,00 євро. Кошти за придбаний товар сплачені на рахунок продавця. Таким чином, вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та такий рахунок не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля. Вказаний рахунок містить усі необхідні реквізити що дають можливість ідентифікувати придбаний транспортний засіб. Відтак, висновки відповідача з даного приводу є необґрунтованими та ґрунтуються на його припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що позивач при купівлі вищевказаного автомобіля в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, зазначеного у рахунку-№ 3354 від 17.06.2019, не вступав. Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1, валюта - EUR, вартість - 18650,00". Проте, апеляційний суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки із завіреного перекладу рахунку №3354 від 17.06.2019, вбачається, що ОСОБА_1 здійснив оплату транспортного засобу автомобіля марки SKODA, модель Superb, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 см3, рік виготовлення - 2016», за готівкові кошти в сумі 1200000 євро, чим підтверджено факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб. На думку суду, рахунок № 3354 від 17.06.2019 є документом, який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 12000,00 євро. До цієї ціни декларантом в якості складової митної вартості додатково включено витрати на транспортування, понесені під час переміщення автомобіля самоходом від місця придбання у Федеративній Республіці Німеччина до пункту в`їзду в Україну в розмірі 50,00 євро. Таким чином, наявними в матеріалах справи документами спростовується позиція митниці про те, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, оскільки подані декларантом документи підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті за такий автомобіль. Апеляційним судом встановлено, що декларантом позивача надавався митному органу чек на страхування в сумі 67,00 євро, однак вказана сума не була включена до митної вартості товару. Інших додаткових витрат, пов`язаних з купівлею цього автомобіля, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару згідно з статтею 58 МК України, понесених позивачем, матеріали справи не містять. Згідно частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частини десятої статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Згідно статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частиною четверта статті 57 МК України визначено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Як вірно зазначено судом першої інстанції, на підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18). Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA205110/2019/000579/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Апеляційний звертає увагу, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел….. вартість - 18650,00". Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав. Разом з тим, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA205110/2019/000579/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні. Відтак, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення адміністративного позову. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з наведених вище мотивів, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 140/2478/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 31.01.2020р.