Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/10895/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10895/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 18 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправним та скасувати видане Житомирською митницею Держмитслужби України рішення про коригування митної вартості товарів від 25.04.2024 №UA101070/2024/000003/1; - визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.04.2024 №UA101070/2024/000074. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №231010 від 10.10.2023, укладеного між компанією Xiamen Messen Building Material Co., Ltd (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), позивачем на митну територію України ввезено товари. 25.04.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ-40 №23UA101070002043U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: товар 1: "Мультитросовий каменеріжучий верстат, модель TSY-MWS32U, 1 комплект» загальною вартістю 53000 дол. США, вагою нетто 31300 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,69 дол. США за 1 кг товару (визначається шляхом ділення даних графи 42 ЕМД на дані графи 38 ЕМД)". До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист №UAS-231010U від 10.10.2023; - рахунок-проформа №UAS-231010U від 10.10.2023; - рахунок - фактуру №UAS-231010U від 10.10.2023; - коносамент №GRE24010046 від 29.01.2024; - накладна УМВС №03110 від 09.04.2024; - супровідний документ Т1 №24UA40307010119097 від 18.04.2024; - супровідний документ Т1 №24UA40307010119110 від 18.04.2024; - платіжний документ, що підтверджує вартість товару №11 від 26.12.2023; - платіжний документ, що підтверджує вартість товару №9 від 08.11.2023; - прайс лист виробника б/н від 10.10.2023; - висновок про вартісні характеристики товару №В-954 та додаток до нього від 18.04.2024; - контракт №231010 від 10.10.2023; - цінова інформація з сайту б/н від 24.04.2024; - копія митної декларації країни відправлення №370820240000050732 від 23.01.2024. В подальшому, у зв`язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, митницею електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів. На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу листи-пояснення №1 від 25.04.2024, в якому позивач зазначив про те, що до ЕМД №24U101070002043U5 були надані всі наявні документи. Крім того повідомлено, що виписку з бухгалтерської документації надати не має можливості тому що аналогічних чи подібних верстатів, підприємством не постачалось. Надалі, 25.04.2024 Житомирською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000003/1 та картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000074. Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України. За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Оскаржуваним рішенням митного органу встановлено, що: - наданий експертний висновок ТПП від 18.04.2024 №В-954 є необґрунтованим, оскільки базується на ціновій інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела -«alibaba.com». При цьому експертом не проведено аналіз кон"юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел, а тому не може бути використаний для підтвердження заявленої вартості товару; - наведені в повідомленні митниці доводи, що бухгалтерська довідка містить інформацію про фактурну вартість, мито 5%, вартість доставки не піддається арифметичній перевірці; - прайс-лист Продавця від 10.10.2023 не може бути використаний для підтвердження вартості товару, оскільки фактично товар вироблений іншою фірмою «FUJIAN SKYSTONE TECHNOLOGY CO., LTD.» (Китай); - не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, виписку розвантажувальних/навантажувальних витрат). Стосовно вказаних висновків митного органу колегія суддів зазначає наступне. За умовами зовнішньоекономічного контракту №231010 від 10.10.2023, товар поставляється на умовах DAP Тернопіль, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту. Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець. Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати. Відповідно до п.6, 8 ч.2 ст.53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування. Оскільки товар постачався на умовах DAP Тернопіль, усі витрати з доставки товару фактично поніс постачальник товару, а тому документи, які стосуються сплати вартості транспортування, навантаження та вивантаження товаруне могли бути надані декларантом, оскільки останнім не укладались будь-які договори перевезення товару, не складалась калькуляція витрат на перевезення, а тому будь-які платіжні документи, що стосуються транспортування товару постачальником не можуть та не мають бути у наявності покупця. Щодо аргументів відповідача про не взяття до уваги висновків експерта, то суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не може впливати на прийняття рішення про коригування митної вартості товару, оскільки такий висновок є лише додатковим документом і не належить до переліку документів, передбачених частиною другою статті 53 МК України. При цьому відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою . Також, суд відхиляє доводи відповідача, що прайс-лист продавця від 10.10.2023 не може бути використаний для підтвердження вартості товару, оскільки фактично товар вироблений іншою фірмою «FUJIAN SKYSTONE TECHNOLOGY CO., LTD.» (Китай). В постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; фактично прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на недоліки у ньому як на підставу для коригування митної вартості товару. Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом в постановах від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21 та застосовано Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 30.04.2025 у справі № 240/13032/24. Відтак суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи. При цьому згідно матеріалів справи за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №23UA403070000994U3 від 09.05.2023 - «Верстати для різки каменю в комплекті з інструментом: Кар"єрний верстат камнерізальний для видобутку блоків, автоматизований, мультидисковий в комплекті з інструментом і рельсами, модель TN- 1500/2000-3600 - 1 комплект, габаритні розміри 5200х2100х3600мм, потужність 55х2кВт Виробник -Xiamen Eastern Pegasus Co.. Ltd Китай - 116000 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Таке застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17. Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було. Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від №UA101070/2024/000003/1 від 25.04.2024, у ньому зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості. При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. Натомість судом першої інстанції правильно встановлено що, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а. Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000003/1 від 25.04.2024 є необґрунтованим та безпідставним. Відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Таким чином рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101070/2024/000003/1 від 25.04.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000074 від 25.04.2024 є необґрунтованими і підлягають скасуванню. Аналогічні висновки уже були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у подібних правовідносинах за участі цих же сторін, зокрема, у постанові від 05.11.2024 у справі № 240/6612/24 та від 05.02.2025 у справі № 240/10392/24. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.