Постанова 4857 № 140/2983/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2983/19 пров. № А/857/714/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року в справі №140/2983/19 (суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 22 квітня 2019 року №UA205110/2019/000432/2 про коригування митної вартості товарів. Рішенням від 05 грудня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці ДФС від 22 квітня 2019 року №UA205110/2019/000432/2 про коригування митної вартості товарів. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у сумі 1220,00 грн. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що декларант не надав усіх документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, зокрема, витрати на транспортування та страхування транспортного засобу. При цьому, доведення складових числового значення митної вартості є обов`язковим при заявленні митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено ч.10.ст.58 МК України. Крім того, за результатами опрацювання документів встановлено, що в технічному паспорті № НОМЕР_1 від 19.03.2019 зазначена третя особа власник транспортного засобу - LANDRATSMAT KELHEIM, а в рахунку - фактурі №20122227 від 18.02.2019 вказаний MH-VIP-DESIGN GMBH. Отже, встановлені митницею розбіжності щодо дійсного власника транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, кузов НОМЕР_2 , є важливими і безпосередньо впливають на рішення щодо здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг. Внаслідок цього митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу, скоригувавши митну вартість на підставі даних системи управління ризиками АСАУР, в сумі 64200,00 євро. З наведених підстав відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. ОСОБА_1 правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги за їх безпідставністю, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що 18 квітня 2019 року декларантом Гонтарем І.О . в інтересах ОСОБА_1 подано для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA205100/2019/007190 (а.с.65-66) з метою декларування товару "Легковий автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, моделі - V250, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2143 смЗ, потужність - 140 kW, тип кузову - універсал, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2019…". Декларантом в графі 42 митної декларації вказано ціну товару в сумі 51500,00 євро та зазначено в графі 12 митну вартість в сумі 1553220,89 грн., що еквівалентно 51500,00 євро за курсом валют станом на 18.04.2019 року (вартість 1 євро - 30,15962900 грн.). Митну вартість визначено за першим основним методом (за ціною контракту) (графа 43 МД). На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: інвойс № 20122227 від 18.02.2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209030/2019/23859 від 09.04.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.03.2019 року № НОМЕР_1 ; звіт про оцінку транспортного засобу №1033/19 від 17.04.2019 року; витяг з каталогу SUPERSCHWAKE 04/2019 від 17.04.2019 року; довіреність ННТ491745 від 04.04.2019 року; фото від 17.04.2019; платіжне доручення ПН782869 від 04.04.2019 року; платіжне доручення ПН3430 від 04.04.2019 року; платіжне доручення 0.01316317514.1 від 04.04.2019 року; паспорт НОМЕР_3 ; паспорт НОМЕР_4 ; паспорт НОМЕР_5 (а.с.20-38, 67-74). За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №UA205100/2019/007190 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ризик, а саме - контроль правильності визначення митної вартості товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN- кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 64200,00 Євро". Зважаючи на це, декларанту було направлено повідомлення, в якому запропоновано в десятиденний термін надати наступні документи: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір з третіми особами, зазначеними в графі С технічного паспорта №FC814053; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; митну декларацію країни відправлення в режимі експорт; страхові документи, якщо здійснювалось страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення. Декларант не надав документально підтверджених транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхові документи. Листом б/н від 18.04.2019 року повідомив про неможливість надання додаткових документів. 22.04.2019 року відповідач прийняв рішення №UА205110/2019/000432/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.14-15, 61-62). У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205110/2019/00432 (а.с.12-13). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визнання митної вартості від 22.04.2019 року №UA205110/2019/000432/2. З метою випуску товару у вільний обіг декларантом було подано нову МД від 24.04.2019 року №UA205100/2019/007437 (а.с.18-19, 48), у якій митну вартість визначено відповідно до рішення про коригування митної вартості та вказано у графі 48 МД "Відстрочення платежів" строк дії гарантійних зобов`язань по 22.07.2019 року. Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважав, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, натомість відповідач не довів правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант повинен подати: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір з третіми особами, зазначеними в графі С технічного паспорта №FC814053; рахунки про здійснення платежів третім особам чи інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; митну декларацію країни відправлення в режимі експорт; страхові документи, якщо здійснювалося страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення. В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000432/2 від 22.04.2019 відповідач зазначив, що до митного оформлення транспортного засобу декларант не надав документа, який підтверджує оплату вартості транспортного засобу, транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхових документів. Крім того, в технічному паспорті № НОМЕР_1 від 19.03.2019 зазначена третя особа власник транспортного засобу - LANDRATSMAT KELHEIM, а в рахунку - фактурі №20122227 від 18.02.2019 вказаний MH-VIP-DESIGN GMBH. У наданому звіті про оцінку транспортного засобу №1033/19 від 17.04.2019 міститься інформація про вартість транспортного засобу - 49700 євро, при цьому жодних підтверджуючих документів не надано, вказаний числовий розрахунок з використанням даних електронного каталогу SCHWACKE відсутній. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару подаються до митного оформлення товару, якщо рахунок сплачено, а інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - за наявності. Отже, банківські платіжні документи подаються при митному оформленні у випадку, якщо рахунок сплачено, а інші платіжні документи - при наявності, що свідчить про відсутність обов`язку декларанта при митному оформленні товару подавати платіжні документи, які підтверджують оплату вартості товару і таким чином засвідчувати митну вартість товару. Платіжні документи, на думку суду, є додатковими документами, які підтверджують митну вартість товару і надаються у разі їх наявності. Щодо розбіжностей стосовно дійсного власника транспортного, колегія суддів вважає такі твердження митного органу помилковими. З дослідженого технічного паспорта №FC814053 від 19.03.2019 вбачається, що LANDRATSMAT KELHEIM - це не третя особа - власник, а місце здійснення реєстрації транспортного засобу - Окружне управління Кельхайм. Натомість власник транспортного засобу зазначається у графах С.3.1, С.6.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та містить запис про назву фірми MH-VIP-DESIGN GMBH, яка співпадає з тією, що зазначена у рахунку - фактурі. З приводу страхових документів та витрат на перевезення транспортного засобу, то такі також подаються у випадку понесення таких витрат, що повинно підтверджуватися належними доказами. Проте такі в матеріалах справи відсутні. На думку апеляційного суду, сумніви митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, не обґрунтовані з посиланням на виявлені розбіжності в поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність певних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, і не дають митному органу права витребовувати додаткові документи у декларанта, тим більше визначати митну вартість транспортного засобу, відмінну від тієї, яку вказав декларант. Оскільки митна декларація країни відправлення може бути витребувана лише у випадку наявності розбіжностей в поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутності певних документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, то вимога відповідача про надання митної декларації країни відправлення є протиправною. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000432/2 від 22.04.2019 митний орган вказав, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товару декларантом, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару не підтверджена документально. Митна вартість визначена за допомогою системи АСАУР в сумі 64200 євро. Відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить ні наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, ні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. В свою чергу, відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова

позиція Верховного Суду у справах №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018. Відповідач, на підтвердження складових митної вартості товару, яку він визначив, скористався результатами опрацювання згенерованих профілів ризику та визначив митну вартість за VIN кодом. При цьому, колегія суддів зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а. До того ж, положення Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015, не містять будь-яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, як було зроблено в даному випадку, а також вартості взагалі. Підсумовуючи наведене вище та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Волинської митниці ДФС від 22 квітня 2019 року №UA205110/2019/000432/2 про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим з порушенням статей 53-55 МК України, а тому його необхідно скасувати. Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року в справі №140/2983/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 07.05.2020.