Постанова Полтавський апеляційний суд № 533/193/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/193/20 Номер провадження 33/814/363/20Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2020 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., з участю секретаря судових засідань Коротун І.В., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Якименко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Якименко О.Г., поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.04.2020,- В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичну особу - підприємця, РНКОПП НОМЕР_1 ,- визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті грн.) грн. в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 2.02.2020 о 01 год. 50 хв. по вул. Короленка в с. Козельщина керував автомобілем VOLKSWAGEN Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. В апеляційній скарзі адвокат Якименко О.Г. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.04.2020 щодо ОСОБА_1 та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, шо суд першої інстанції не врахував того, що: -в матеріалах адміністративної справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом; -поліція не: -- зупиняла ОСОБА_1 , оскільки функції водія, останній не виконував, так, як керування автомобілем здійснювала дружина ОСОБА_2 ; --проінформували ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу; -- забезпечили присутності двох свідків; -- склала акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; -- забезпечила доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395), у відповідності до якої (розділ X) огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства; -у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 062386 від 22.02.2020 не зазначено, що ОСОБА_1 поліцейським пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у закладі охорони здоров`я, а також те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. Даний протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Вислухавши апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, дослідивши відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина за обставин встановлених судом першої інстанції, підтверджується наявними у справі взаємоузгодженими між собою доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді. Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 062386 від 22.02.2020 ОСОБА_1 - 2.02.2020 о 01 год. 50 хв. по вул. Короленка в с. Козельщина керував автомобілем VOLKSWAGEN Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с.1). Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 062386 від 22.02.2020 вказаний свідок факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме ОСОБА_3 пояснення якого додані до протоколу про адміністративне правопорушення, а сам вказаний протокол складений уповноваженою на це особою (інспектором СРПП №4 Козельщинського ВП в Полтавській області с-т. л-нт. поліції Єременко С.В.) та підписаний поліцейським (а.с.1). Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського та відео реєстратора автомобіля поліції (а.с.9), дані якого містяться на СД - диску, підтверджується те, що: 2.02.2020 приблизно о 01 год. 50 хв. по вул. Короленка, в с. Козельщина, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN Transporter д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений поліцією, оскільки це підтверджується відеозаписом(файл№2020_0222_014836_063А,Х700000_00000020200222014916 _0103). Так із відео вбачається, що автомобіль VOLKSWAGEN Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 їде на зустріч поліції, останні зупинили ОСОБА_1 , звуковим та світловим сигналом у зв`язку з тим, що вказаний автомобіль рухався з увімкненим дальнім світлом фар. В ході спілкування поліція виявила у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. На запитання поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній відповів, що не вживав, а запах алкоголю в машині від розбитої пляшки спиртного. Після чого поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 в присутності одного свідка пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» або в закладі охорони здоров`я Козельщинській ЦРЛ, але ОСОБА_1 не реагував та усіляко ухилявся від дачі прямої відповіді на пропозицію поліції пройти такий огляд і намагався залишити місце події без дозволу поліції. Одночасно слід зазначити, що під час спілкування з поліцією ОСОБА_1 з`ясовував у поліцейського про причини саме його зупинки, а не його дружини, на, що поліція відповіла, що ОСОБА_1 керував автомобілем з увімкненим дальнім світлом фар. Також слід зазначити, що на відео міститься телефонна розмова ОСОБА_1 такого змісту: - 01:58:15 - «Юль, мєня мусора остановили», що підтверджує те, що ОСОБА_1 керував вказаним вище автомобілем і був зупинений поліцією. З аналізу відеозапису апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 і був зупинений поліцією і останніми неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі, однак, останній своїми діями ухилявся від проходження огляду та поліцейськими було правильно розцінено дану поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і пояснює його недоставку до медичного закладу та відсутність направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції. Сам по собі факт присутності одного свідка, а не двох при вимозі поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та не звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.. 130 КУпАП, оскільки наведені вище докази є належними, допустимими, достовірними і в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин встановлених судом. Доводи апелянта про наявність порушень допущених поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 062386 від 22.02.2020 щодо ОСОБА_1 є слушними, але зазначені порушення не є такими, що тягнуть визнання цього протоколу недопустимим доказом. Щодо доводів апелянта про відсутність бланка направлення можна зазначити наступне, що зідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Сам бланк направлення (додаток 1 до Інструкції) не містить будь-яких даних щодо відмови водія від проходження огляду в медичному закладі, у зв`язку з чим суд вважає, що відсутність вказаного направлення не є беззаперечним доказом порушення з боку поліції порядку направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння та не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України. Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2 цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, має підстави вважати, що особа за певними вказаними в п. 3 Інструкції ознаками перебуває у стані сп`яніння. Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Згідно п. 7, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, інспектор СРПП №4 Козельщинського ВП в Полтавській області с-т. л-нт. поліції Єременко С.В. мав право, за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп`яніння та обґрунтованості встановлення даних про керування ОСОБА_1 вказаним вище транспортним засобом, запропонувати останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності свідка. Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. ОСОБА_1 згідно довідки Козельщинського ВП НП ГУНП в Полтавській області отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 (а.с.8), що підтверджує те, що останній є водієм, а відповідно суд першої інстанції правильно застосував до ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті грн.) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Отже, виходячи з наведеного вище, апеляційна скарга адвоката Якименко О.Г., подана в інтересах ОСОБА_1 , є необгрунтованою. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Якименко О.Г., поданої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козельщинського районного суду Полтавської області від 01.04.2020 щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.