Постанова 4814 № 525/97/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 525/97/20 Номер провадження 33/814/427/20Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2020 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участі секретаря судових засідань- Коротун І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника- адвоката Орленка Р.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника адвоката Орленка Р.Е., поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.04.2020, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Байрак Великобагачанського р-ну Полтавської обл, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, за станом здоров`я групи інвалідності немає, ідентифікаційний номер невідомий, - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Строк позбавлення спеціального права визначено обчислювати з дня здачі або фактичного вилучення у правопорушника посвідчення водія. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він 25.01.2020 приблизно 11 год. 50 хв. на 281 кілометрі + 950 метрів автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, керував транспортним засобом марки Ваз-21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з транспортним засобом марки DAEWOO Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після встановлення підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, в порушення вимоги п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку. В апеляційній скарзі адвокат Орленко Р.Е. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, обґрунтовуючи тим, що повний текст постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.04.2020 виготовлено 27.04.2020, направлено поштою стороні захисту 28.04.2020, а отримано останнім 3.05.2020, апеляційну скаргу подано 4.05.2020 . Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції самостійно змінив фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукував докази винуватості ОСОБА_1 , в постанові суд не зазначив вид сп`яніння, який мав пройти останній на вимогу поліцейського та від якого ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків. Крім того на думку апелянта місцевий суд безпідставно не розглянув клопотання про виклик та допит свідків, витребування направлення для проведення медичного огляду на стан сп`яніння. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Орленка Р.Е., які підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку. Апеляційним судом встановлено, що при розгляді оскаржуваної постанови Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.04.2020 ОСОБА_1 був присутній, що підтверджується журналом судового засідання від 23.04.2020 (а.с.76 т.2) вступна та резолютивна частина оскаржуваної постанови винесена того ж дня в якій зазначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови (а.с.77 т.2). 28.04.2020 повиний текст ухвали судом першої інстанції направлено на адресу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представнику- адвокату Орленку Р.Е. 4.05.2020 Орленко Р.Е. в інтересах ОСОБА_1 поштою направив апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду, тобто у десятиденний строк з моменту отримання рішення суду. З огляду на приписи ст. 289 КУпАП строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущений. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАПапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно п. 1.10ПДРУкраїни водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Адміністративна відповідальність за частиною 1статті 130 КУпАП настає, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Приписи п.2.5 «Правил дорожнього руху України» передбачають, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується наявними у справі доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді. Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 400581 від 25.01.2020 встановлено, що ОСОБА_1 25.01. 2020 приблизно 11 год. 50 хв. на А/Д М-03 Київ-Харків-Довжанський 281 км. + 950 м. керував транспортним засобом марки Ваз-21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. В порушення вимоги п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: пров. Шевченка, 5а м. Полтава в присутності двох свідків відмовився (а.с. 1). Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 400581 від 25.01.2020 вказані свідки факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а сам вказаний протокол підписаний уповноваженою на це особою (інспектором роти №4 БУПП в Полтавській області Лазоренко В.С.), даними свідками та ОСОБА_1 без будь-яких застережень чи зауважень (а.с.1). У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив «відмовляюсь». Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 400581 від 25.01.2020 апелянт повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про, що свідчить підпис останнього (а.с.1). Особу, яка вчинила адміністративне правопорушення ОСОБА_1 встановлено згідно посвідчення водія серії НОМЕР_3 . 25.01.2020 поліцейськими вилучено посвідчення водія ВРХ 012630 і видано ОСОБА_1 тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами ПК № НОМЕР_4 (а.с.1). Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 400581 від 25.01.2020 зазначено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за: ч.1 ст. 126 КУпАП 10.01.2019 та накладено штраф в розмірі 425 грн. (не сплачено); ч.5 ст. 121 КУпАП 6.02.2017 та накладено штраф в розмірі 51 грн. (не сплачено). Згідно даних висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Висновок) № 32 від 25.01.2020, складеного о 14-20 щодо ОСОБА_1 , який підтвердив свою особу, згідно документа посвідчення водія НОМЕР_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності лікаря ОСОБА_5 двох свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які підписали вказаний висновок без будь-яких зауважень чи застережень (а.с.2 т.2). Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції самостійно змінив фабулу викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, та самостійно відшукав докази винуватості ОСОБА_1 , а також не зазначив вид сп`яніння, який мав пройти останній спростовується наступним. В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 , підтвердив, що 25.01.2020 останній та ще одна особа були запрошені поліцією, як свідки відмови проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я про це йому ОСОБА_3 повідомила поліція. Ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не бачив, підписував протокол про адміністративне правопорушення і медичний висновок. Апеляційний суд проаналізувавши зміст постанови суду першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 400581 від 25.01.2020, висновком № 32 від 25.01.2020, а також показаннями самого ОСОБА_1 наданих в суді першої та апеляційної інстанцій, який підтвердив, що 25.01. 2020 приблизно 11 год. 50 хв. на А/Д М-03 Київ-Харків-Довжанський 281 км. + 950 м. керував транспортним засобом марки Ваз-21099, д.н.з. НОМЕР_1 та в порушення вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України здійснив зіткнення з автомобілем Daewo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Ч.2 ст. 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу. Так особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення надала суду першої інстанції всі необхідні та належні, допустимі і достовірні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які наведені вище. Що стосується відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп`яніння, то слід звернути увагу на наступне. Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Сам бланк направлення (додаток 1 до Інструкції) не містить будь-яких даних щодо відмови водія від проходження огляду в медичному закладі, у зв`язку з чим суд вважає, що відсутність вказаного направлення не є беззаперечним доказом порушення з боку поліції порядку направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння та не спростовує порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДРУкраїни. З огляду на викладені вище докази, які є взаємоузгодженими між собою і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин встановлених суддею суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги про невинуватість, є необґрунтованими. Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд першої інстанції при накладенні стягнення ОСОБА_1 врахував вимоги ст. 33 КУпАП, а саме характер і обставини вчиненого діяння, характер допущених порушень ПДР України, особу порушника, а також санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Орленка Р.Е., поданої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.04.2020 щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.