Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/1584/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/1584/18 Номер провадження 33/814/2/20Головуючий у 1-й інстанції Струков О.М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 року м. Полтава Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участі секретаря судових засідань- Гавриленко Л.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника- адвоката Борзовець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника - адвоката Пилипенка С.М., поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 квітня 2018 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі одна тисяча двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн. 00 коп.(двадцять тисяч чотириста) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 5.03.2018 о 4 год. 40 хв. по вул. Пушкіна, 30 м. Полтава повторно протягом року керував транспортним засобом «ЗАЗ FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі адвокат Пилипенко С.М. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25.04.2018 скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував того, що поліцейським не роз`яснено ОСОБА_1 порядку: проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відповідно Інструкції №1452/735; застосування спеціального технічного засобу за допомогою якого проводиться огляд на стан алкогольного сп`яніння. Також, апелянт посилається на відеозапис з нагрудної камери поліцейського, згідно якого ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних приладів, як на місці події так і в закладі охорони здоров`я . Крім того, апелянт зазначає про порушення судом ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Борзовець О.В., які підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній наведених, дослідивши письмові докази та відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, суд дійшов висновку. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується наявними у справі доказами, які також були предметом дослідження в апеляційному суді. Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 134061 від 5.03.2018 ОСОБА_1 - 5.03.2018 о 4 год. 40 хв. по вул. Пушкіна 30, м. Полтава керував транспортним засобом «ЗАЗ FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України(а.с.1). Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 134061 від 5.03.2018 вказані свідки факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а сам вказаний протокол складений уповноваженою на це особою (поліцейським роти №3 батальйону УПП в Полтавській області рядовим поліції Оніпко О.О.) та підписаний останнім, свідками без будь-яких застережень чи зауважень і ОСОБА_1 (а.с.1). У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що: « Я не відмовлявся від проходження огляду за допомогою алкотестера «ДРАГЕР» в присутності двох свідків» Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 134061 від 5.03.2018 апелянт повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також роз`яснено йому права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про, що свідчить підпис останнього (а.с.1). Особу, яка вчинила адміністративне правопорушення ОСОБА_1 встановлено згідно паспорта серії НОМЕР_2 виданого 26.06.2009 Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області. 26.01.2018 Ленінським районним судом м. Полтави ОСОБА_1 визнано винуватим за вчинення 28.11.2017 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова суду набрала законної сили 28.03.2018(а.с.5-8). Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського дані якого містяться на СД диску, встановлено те, що 5.03.2018 о 4 год. 40 хв. по вул. Пушкіна, 30 м. Полтава ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений поліцейськими, які виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. У зв`язку з цим поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом таких, як «ДРАГЕР» та у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків і роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку. Після чого ОСОБА_1 погодився проходити зазначений огляд на місці зупинки транспортного засобу і поліцейськими ОСОБА_1 було роз`яснено про порядок застосування спеціального технічного засобу алкотестера «ДРАГЕР», розпаковано новий «мундштук» та зроблено контрольний замір повітря приладом «ДРАГЕР» для переконання, що технічний засіб не містить алкоголю та перебуває у справному стані. Проте ОСОБА_1 на місці не продув "ДРАГЕР" для встановлення стану алкогольного сп`яніння (більше 10 разів), посилаючись на фізіологічну неспроможність. У подальшому ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, але упродовж декількох хвилин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, мотивуючи тим, що буде проходити огляд на місці. Після цього, поліція повторно надала можливість ОСОБА_1 пройти огляд на місці і роз`яснила процедуру проходження за допомогою приладу «ДРАГЕР», але ОСОБА_1 не продув «ДРАГЕР» для встановлення стану алкогольного сп`яніння, посилаючись на фізіологічну неспроможність, а саме на те, що у нього недостатній об`єм легень. У зв`язку з цим поліція повторно запропонувала ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі на, що ОСОБА_1 погоджується у той же час в автомобіль поліцейських для слідування до медичної установи не бажє сідати. Такі дії ОСОБА_1 поліцейськими було розцінено, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі(а.с.12). Після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці і у медичному закладі поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення і роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Аналізуючи відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку погодився, у той же час умисно під час проходження медичного огляду на місці не виконував неодноразові роз`яснення поліції щодо порядку використання приладу "ДРАГЕР". Посилання ОСОБА_1 на те, що він не може видихнути з легень повітря в такій мірі, щоб спрацював прилад "ДРАГЕР" через недостатній об`єм легень, правильно розцінено поліцією, як умисне ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння так, як "ДРАГЕР" побудований таким чином, щоб доросла людина взмозі була видихнути необхідний об`єм повітря для отримання результатів огляду. У подальшому ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції поліції проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився шляхом уникнення доставки його до медичної установи поліцейськими. З дослідженого відеозапису також вбачається, що поліцейськими було дотримано положення наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядок користування приладу «ДРАГЕР». Тому доводи апелянта в цій частині, є неспроможними. Сам ОСОБА_1 у апеляційній інстанції не заперечував, що 5.03.2018 о 4 год. 40 хв. по вул. Пушкіна, 30 м. Полтава керував транспортним засобом «ЗАЗ FORZA», д.н.з. НОМЕР_1 і був зупинений поліцією, яка запропонувала йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленим ознаками сп`яніння на місці за допомогою приладу «ДРАГЕР» та у медичному закладі в присутності двох свідків. У той же час твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку і через це підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліції не було спростовується наведеними вище даними протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису через, це суд розцінює дані твердження ОСОБА_1 , як спосіб уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення. Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2 цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, виходячи з викладеного, саме відповідний поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, зокрема, і при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу, має підстави вважати, що особа за певними вказаними в п. 3 Інструкції ознаками перебуває у стані сп`яніння. Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Згідно п. 7, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, поліцейський роти №3 батальйону УПП в Полтавській області рядова поліції Оніпко О.О. мала право, за відповідних виявлених нею ознак алкогольного сп`яніння та обґрунтованості встановлення даних про керування ОСОБА_1 вказаним вище транспортним засобом, запропонувати останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. З огляду на викладені вище докази, які є взаємоузгодженими між собою і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за обставин встановлених суддею суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги про невинуватість, є необґрунтованими. Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Суд першої інстанції при накладенні стягнення ОСОБА_1 врахував вимоги ст.. 33 КУпАП і санкцію ч. 2 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта щодо порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є слушними, але ОСОБА_1 була надана можливість скористатися своїми правами, передбаченими у статті 268 КУпАП при апеляційному розгляді справи, якими останній скористався. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника - адвоката Пилипенка С.М., поданої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 25 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.