Постанова 4802 № 161/18642/19

Справа № 161/18642/19 Провадження №33/802/35/20 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В. Категорія:ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю секретаря судового засідання Старенько Л.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів громадян, що відповідно становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384 грн. 20 коп. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 листопада 2019 року об 22 год. 27 хв. в м.Луцьку керував автомобілем марки «Пежо Партнер», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись із вказаною постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність просить скасувати та звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України. Вказує, що після зупинки транспортного засобу на пропозицію поліцейського він погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичній установі, куди і був доставлений. Такий огляд проводився за допомогою спеціального технічного засобу. У подальшому працівниками поліції йому було надано висновок лікаря відповідно до якого, він перебував в стані алкогольного сп`яніння. При цьому у висновку не зазначено у який спосіб визначався стан алкогольного сп`яніння, яка ступінь алкогольного сп`яніння, якими приладами користування працівник для визначення такого стану, а також чому не відбиралась кров для проведення аналізу, хоча він на цьому наполягав. Зазначає і про те, що після проведення огляду, працівники поліції доставили його до місця зупинки транспортного засобу, звідки він сів за кермо та поїхав додому. На штрафний майданчик автомобіль не доставлявся. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. За положеннями статтей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду першої інстанції є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозицією цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №189852 від 02.11.2019 року, який складений відносно ОСОБА_1 ; - висновком та актом КП "Волинський обласний наркологічний диспансер" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.11.2019 року, з якого вбачається, що 02.11.2019 року об 22 год. 50 хв. проводився огляд ОСОБА_1 на предмет вживання алкогольних напоїв, і за його результатами було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння - 1,73%. Висновок підписаний ОСОБА_1 . Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння доводиться також і відеозаписом з боді-камери працівника поліції, з якого вбачається, що йому пропонувалось пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, однак він виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі, куди і був доставлений працівниками поліції. Зафіксований на цьому відео і хід проведення огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, а також факт складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який являється лікарем, що проводив огляд в медичному закладі пояснив, що 02.11.2019 року дійсно проводився огляд доставленого працівниками поліції ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, і за його результатами, у останнього було встановлене алкогольне сп`яніння. По даному факту ним було складено відповідний акт та висновок. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме - керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. Такими чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі і наведені ним в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки вони перевірялись місцевим судом, який дав їм правильну юридичну оцінку, а на думку апеляційного суду зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України шляхом закриття провадження у справі. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді - без змін відповідно до ст.294 КпАП України. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року щодо нього, - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук