LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4802161/17641/19

від 08.05.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2019 року в даній справі щодо нього - без змін.

Справа № 161/17641/19 Провадження №33/802/89/20 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 травня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю: особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2019 року встановив: Вказаною постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи» «Транс сервіс», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.,судового збору. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 жовтня 2019 року о 00 год. 15 хв., в м. Луцьку по вул. Федорова, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, нечітке мовлення, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись із вказаною постановою судді особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як на доказ своєї невинуватості зазначає, що не їхав за кермом автомобіля, оскільки транспортний засіб був припаркований, а двигун вимкнений коли підїхала поліція. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримав в повному обсязі. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 189747 від 14.10.19 року, яким встановлено порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме: відмови від проходження у встановленому законом порядку проведення огляду з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння. Вказана відмова проведена у присутності двох свідків, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали свої письмові пояснення (а.с.4,5) підтвердивши факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Під час перегляду справи в апеляційному порядку, вказані свідки не з`явились на виклик суду з невідомих причин, однак ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи у відсутності вказаних осіб. Надані ними пояснення повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, що не дає підстав суду сумніватись у їх достовірності та допустимості. Крім того, відеозапис з бодікамер поліцейських, поряд з показаннями свідків та рештою матеріалів адміністративного провадження, дають можливість повно відтворити події, та повністю підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Оскаржувана постанова судді є законною, обгрунтованою та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та наведені ним в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 17 грудня 2019 року в даній справі щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»