Постанова 4802 № 161/11802/19

Справа № 161/11802/19 Провадження №33/802/1/20 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П. Категорія:ч.1 ст.130 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю секретаря судового засідання Старенько Л.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Кобилинського А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2019 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів громадян, що відповідно становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також із ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 384 грн. 20 коп. судового збору. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 червня 2019 року об 18 год. 30 хв. в с. Веснянка Ківерцівського району керував автомобілем марки «Джип Чироки», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись із вказаною постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність просить скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України. Зазначає, що висновок суду про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на неповно перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд не надав належної оцінки. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 , його захисника Кобилинського А.О., які скаргу підтримали із наведених у ній підстав приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. За положеннями статтей 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і відповідає вимогам ст.280 КпАП України. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозицією цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №110734 від 06.07.2019 року, який без будь-яких зауважень підписаний ОСОБА_1 . В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_1 особисто вказав "Згідний". - листом-запитом поліцейського СРПП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 02.07.2019 року за вих.№5211/54-2019, листом-відповіддю КП "Ківерцівське РТМО" від 05.07.2019 року за вих.№535/15-22/2-19, та результатом аналізу з КП "Ківерцівське РТМО" від 24.06.2019 року, який був витребуваний судом, з яких вбачається, що в крові ОСОБА_1 , який був доставлений до медичного закладу 21 червня 2019 року, був виявлений вміст алкоголю у крові, що становив - 1,6%.; - рапортами працівників поліції від 21.06.2019 року, з яких вбачається, що 21 червня 2019 року в с.Веснянка Ківерцівського району сталась ДТП, і потерпілим у ній є ОСОБА_1 , який доставлений до медичного закладу. Крім того судом встановлено, що постановою судді Луцького міськрайонного суду від 19.09.2019 року, яка постановою Волинського апеляційного суду від 08.11.2019 року залишена без змін (набрала законної сили 08.11.19) ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Крім того, його вина доводиться і поясненням свідка ОСОБА_2 , який окрім іншого пояснив, що на його запит з КП "Ківерцівське РТМО" прийшла відповідь, в якій було вказано, що в крові ОСОБА_1 , котрий був доставлений до медичного закладу 21 червня 2019 року, виявлено вміст алкоголю - 1,6%. Після цього, він прибув за місцем проживання ОСОБА_1 та оформив відповідний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, який ОСОБА_1 підписав та не висловлював будь-яких зауважень. Свідок ОСОБА_3 (працівник управління поліції охорони у Волинській області), який 21.06.2019 року прибував на місце ДТП за участю ОСОБА_1 вказав про те, що на його думку, останній мав ознаки алкогольного сп`яніння. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. Твердження ОСОБА_1 про те, що він автомобілем в стані алкогольного сп`яніння не керував на увагу суду заслуговують, оскільки свого логічного підтвердження в ході апеляційного розгляду не знайшло та спростовується вищевказаними доказами. Не заслуговує на увагу суду і твердження ОСОБА_1 про те, що він не підписував особисто протокол про адміністративне правопорушення, оскільки воно повністю спростовується поясненням свідка ОСОБА_2 (поліцейський, який складав протокол). При цьому, ОСОБА_1 не заперечує факт складення поліцейським Кузьмою М.В. протоколу за місцем його проживання. Усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та наведені ним і його захисником в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки вони перевірялись місцевим судом, який дав їм правильну юридичну оцінку, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України шляхом закриття провадження у справі. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. А тому, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2019 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КпАП України. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2019 року в даній справі щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук