Постанова 4807 № 316/424/20

Дата документу 22.04.2020 Справа № 316/424/20 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 316/424/20 Головуючий у 1-й інстанції: Куценко М.О. Провадження №22-ц/807/1637/20 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кримської О.М., Бєлової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» в інтересах якого діє адвокат Дирдіна Ірина Володимирівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , третя особа- Виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання рішення недійсним, визнання відсутнім права та визнання прав управителя,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» в інтересах якого діє адвокат Дирдіна Ірина Володимирівна звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , третя особа- Виконавчий комітет Енергодарської міської ради Запорізької області, про визнання рішення недійсним, визнання відсутнім права та визнання прав управителя. В обгрунтування позову зазначили, що 08 червня 2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 особі Енергодарського міського голови, який діє на підстаі рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 06 червня 2018 року №161 та між позивачем укладено договір №08/06/2018-63 про надання послуг з управління багатоквартирнм будинком. За тких обставин, позивач виконував функцію управителя цього будинку. 02 жовтня 2019 року на адресу ТОВ «Місто для людей Енергодар» від ТОВ «Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників» надійшло повідомлення від 02 жовтня 2019 року до якого додано копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 від 31 серпня 2019 року. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 31 серпня 2019 року співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 прийнято наступні рішення:

1. Уповноважити ОСОБА_44 з доведення до відома представників ТОВ «Місто для людей Енергодар» про відмову від послуг та надання протоколу на зберігання до виконавчого комітету.

2. Обрати ТОВ «Енергодарське міське об`єднання співвласників» для комплексного обслуговування будинків. Позивач вважає, що рішення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 31 серпня 2019 року є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Із урахуванням зазначеного просили суд: Визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлені протоколом від 31 серпня 2019 року. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» прав управителя багатоквартирного будинку по вул. Козацькій, 11 у м. Енергодар на підставі Договору від 08 червня 2018 року №08/06/2018-63. Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергодарське міське об`єднання співвласників» прав управителя багатоквартирного будинку по вул. Козацькій,11 у м. Енергодар. Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» в особі представника, адвоката Дирдіної І.В., подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та неправильним застосуваннням норм матеріального права, просило скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом позову є, зокрема, вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 31 серпня 2019 року. В зазначеному будинку не створювалося об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а управління будинком здійснюють загальні збори співвласників квартир, які в даному випадку є фізичними особами, отже, суд першої інстанції помилково зазначив, що позивач не заявляє безпосередньо до відпаовідачів- фізичних осіб жодної вимоги, оскільки предметом оскарження є рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, то відповідачами за даною позовною вимогою є співвласники багатоквартирнрого будинку. ТОВ «Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників» не приймало оскаржуване рішення, а тому вказана особа не є відповідачем за даною позовною вимогою. Відзиву в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходило. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Приймаючи до уваги, що неявка сторін або інших учасників справи, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки предметом даного позову є питання щодо управління багатоквартирним будинком, а саме щодо фактичного визначення управителя багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 між суб`єктами господарювання ТОВ «Місто для людей Енергодар» та ТОВ «Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників», тобто сторони є юридичними особами і спір, що виник, стосується питання здійснення господарської діяльності . Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав. У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Судова юрисдикція це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання. Установлено, що позивач ТОВ "Місто для людей Енергодар» є юридичною особою, позов пред`явлено до ТОВ « Енергодарське муніцепальне об`єднання співвласників» та співласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які є фізичними особамми. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України). Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Згідно п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК. Судом установлено, що 08 червня 2018 року між співласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в особі Енергодарського міського голови, який діє на підставі рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 06 червня 2018 року № 161 та Товариством з обмеженою відповідальністю « Місто для людей Енергодар» укладено договір № 08/06/2018-63 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. 02 жовтня 2019 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю « Місто для людей Енергодар» надійшло повідомлення від ТОВ « Енергодарське муніципальне об`єднання співвласників», до якого додано копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 від 31 серпня 2019 року. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 31 серпня 2019 року співвласниками багатоквартирного будинку прийнято наступні рішення: Уповноважити ОСОБА_44 з доведення до відома представників ТОВ « Місто для людей Енергодар» про відмову від послуг та надання протоколу на зберігання до виконавчого комітету. Обрати ТОВ « Енергодарське міське об`єднання співвласників» для комплесного обслуговування будинків. Звертаючись до суду із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» зазначає, що рішення співвласників багатоквартирного будинку, яке оформлено протоколом зборів від 31 серпня 2019 року прийняте з порушенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки зі змісту протоколу зборів вбачається, що на голосування не ставилась пропозиція про дострокове розірвання договору від 08 червня 2018 року № 08\06/2018-63, позивача не попереджено про дострокове розірвання договору від 08 червня 2018 року № 08/06/2018-63 не пізніше як за два місяці до дня розірвання договору та не визначено дати з якої розривається договір. Крім того, порушена процедура проведення зборів співвласників з часу їх призначення до голосування та визначення результатів голосування, що є підставою визнання недійсним рішення зборів співвласнмків багатоквартирного будинку, оформлені протоколом. Отже, предметом спору в цій справі є вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , оформлені протоколом від 31 серпня 2019 року, в тому й числі, через невідповідність його вимогам Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та порушенням вимог закону під час скликання та проведення зборів. Відповідно до частини другої статті 1 "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. У матеріалах справи відсутні дані про утворення Об`єднання співвласників у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному булдинку» установлено, що до визначення співвласниками багатоквартирному будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт госполдарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом. Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлео, що у разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`днання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніше як за два місяці до дня розірвання договору. Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень. Згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Повноваження зборів співвласників визначені в ч. 2 ст. 10 вказаного вище Закону, у тому числі про: визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем (п. 2); обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням (п. 3); визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком (п. 4); визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком (п. 7). Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Частинами 4, 5 вищевказаної статті Закону встановлено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах. Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. В ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" зазначено, що рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Згідно з ч. 9 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує результативну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Частиною 5 вказаної статті Закону встановлено, що, якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Згідно з ч. 6 ст. 11 вказаного Закону договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк. Отже, у будь-якому випадку при проведенні зборів важливе значення має їх процедура, оскільки завдяки її дотримання усі співвласники будинку мали б можливість реалізувати свої права на управління майном. З огляду на те, що предметом спору у даній справі є оскарження рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку через його невідповідність вимогам Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та порушенням вимог закону під час скликання та проведення зборів, а відповідачами за даною позовною вимогою є співвласники багатоквартирного будинку, які приймали оскаржуване рішення. Рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлено протоколом від 31 серпня 2019 року стосується безпосередньо прав та обов`язків ТОВ «Місто для людей Енергодар», оскільки спрямоване на зміну та припинення цивільних прав та обов`язків, що випливають із договору від 08 червня 2018 року № 08\06/2018-63, тому враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до постановлення ухвали з порушенням правил підсудності, що в силу статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття продовження у справі. Аргументи апеляційної скарги є виправданими. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13.01.2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушенням норм процесуального права чи неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Енергодар» задовольнити. Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 28 лютого 2020 року у цій справі скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанва складена 24 квітня 2020 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Кримська О.М.