Постанова 4856 № 240/11522/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11522/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 08 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (прийняте 23.12.2019 в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, з позовом про визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття рішення по заяві щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та встановлення 2 групи інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ та зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали та прийняти рішення у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, Міністерством внутрішніх справ України подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. У відзивів на апеляційну скаргу позивач послався на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з 01.12.1982 по 18.07.1996 та звільнений із служби за станом здоров`я. При первинному огляді МСЕК 10.12.1996 позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При повторному огляді МСЕК, позивачу встановлено з 23.11.2017 2 групу інвалідності та відповідний ступінь працездатності у розмірі 80 % внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК №86603 від 14.12.2017. Позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги. 11.02.2019 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення з посиланням на п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21 жовтня 2015 року №850, оскільки між первинним оглядом МСЕК та повторним 23.11.2017 пройшло понад 2 роки. Крім того, в надісланих документах відсутня інформація про наявність, відсутність отримання виплат, встановлених іншими законами. На повторну заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги від 23.08.2019, листом від 23.09.2019 №3-102/29 УМВС України в Житомирській області повідомлено позивача, що раніше подані вами матеріали про призначення одноразової грошової допомоги Департаментом фінансово-облікової політики МВС України повернуто без прийняття рішення, у зв`язку з тим, що такі не відповідають вимогам Порядку №850. Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Мотивувальна частина. Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з абзацом 3 пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". У "Прикінцевих положеннях" вказаного Закону зазначено про необхідність Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року (по тексту - Порядок № 850) встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №

707. Згідно із пунктом 4 даного Порядку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. З матеріалів справи вбачається, що позивачу була встановлена вперше група інвалідності (третя) 19.12.1996 року. Отже, з 23.11.2017 року зі зміною групи інвалідності (з третьої групи на другу) ОСОБА_1 отримав право на збільшений розмір відповідної допомоги - згідно з пунктом 4 Порядку №

850. Відповідно до пункту 7 вищевказаного Порядку, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). При цьому, пунктом 9 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. До набрання чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі-Порядок №850). Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Отже, після надходження передбачених Порядком № 850 документів МВС України у місячний строк зобов`язано прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову у призначенні вказаної грошової допомоги. Судом першої інстанції встановлено вірно, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України розглянуто подані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, однак, всупереч вказаному Порядку жодного рішення за результатами розгляду таких документів не прийнято, тобто повернуто без прийняття рішення, про що було листом 45вх/29/105/05-2019 від 25.02.2019 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повідомлено позивача. Також судом вірно зазначено, що Міністерство внутрішніх справ України всупереч п. 9 Порядку № 850, не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача, а тому спосіб, у який відповідач розглянув заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності Законом України №565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачений. Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом №580-VIII, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України. При цьому, Законом №565-ХІІ не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №

850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Таким чином, вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а. Висновки суду за результатом розгляду апеляційної скарги Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені з урахуванням приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та вважає спростованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності права у позивача на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. Колегія суддів зазначає, що під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.