Постанова 4856 № 240/10520/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10520/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 05 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Управління МВС України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Управління МВС України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності щодо повернення без розгляду документів про призначення одноразової грошової допомоги, зобов`язання вчинити дії щодо їх розгляду та виплатити таку допомогу. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків; - зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків у відповідності до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850; - в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Міністерство внутрішніх справ України оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу. У скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи та допущенні порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Зокрема, апелянт зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №

850. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. 04.02.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Враховуючи положення п.2 ч.1 ст.311 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і з 01.03.2001року був звільнений через хворобу з посади старшого дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Бердичівського міькрайонного відділу УМВС України в Житомирській області. Позивачу Житомирською МСЕК-2 з 29.06.2016року була встановлена третя група інвалідності внаслідок травми, отриманої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що стало підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 217500,00грн. (а.с.30). 06.03.2019 року Житомирською МСЕК-2 позивачу з 04.03.2019року встановлена друга група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с.25). 16.05.2019 року позивач у відповідності до положень п.7 вказаного Порядку N 850 звернувся із відповідною заявою до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с.27). За результатами розгляду заяви позивача та висновку ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області відповідач в особі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України листом від 28.07.2019року повернув вказані матеріали без розгляду. Вказане рішення мотивоване невідповідністю поданих матеріалів вимогам п.4 Порядку N 850 (а.с.56). Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо повернення документів без розгляду, позивач звернувся з позовом до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приписами Порядку №850 відповідач в особі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України не наділений повноваженнями на прийняття рішення про повернення без розгляду матеріалів щодо призначення та виплати спірної грошової допомоги. Суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріали щодо призначення та виплати Позивачу спірної грошової допомоги в місячний строк, передбачений пунктом 9 Порядку N850, відповідачем по суті та із прийняттям передбаченого рішення не розглянуті, що свідчить про його протиправну бездіяльність. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ч.ч.1, 2, 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній чинної на час встановлення третьої групи інвалідності 05.03.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок травми, повязаної з виконанням службових обовязків, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 217500 грн. Відповідно до п. 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (який набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до п.15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850. Так, згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок №

850. Згідно пункту 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно п. 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Згідно з п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Положеннями п. 8 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. Згідно з п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. З матеріалів справи слідує, що в порушення вимог п. 9 Порядку № 850, заява позивача, з доданими документами, відповідачем повернена без прийняття рішення з підстав невідповідності поданих матеріалів вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції №850 (а.с.17). Однак, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені п. 4 Порядку №850. Вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №808/1866/16 та від 19.09.2018 у справі №530/1280/17. Оскільки заява про виплату позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством внутрішніх справ України не розглянута та відповідного рішення не прийнято, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми повязаної із виконанням службових обов`язків. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, суд зазначає наступне. Відповідно до положень КАС України, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади, перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень та виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Оскільки прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ-ї групи інвалідності, Законом №565-ХІІ та Порядком №850 віднесено до компетенції Міністерства внутрішніх справ України, яким не було прийнято відповідного рішення у розумінні вимог законодавства, колегія суддів погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків та зобов`язання відповідача розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми пов`язаної із виконанням службових обов`язків у відповідності до положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. №850. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.