Постанова Львівський апеляційний суд № 444/575/20

Справа № 444/575/20 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л. Провадження № 33/811/396/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю захисника адвоката Скоропада Михайла Дмитровича, представника Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Мельник Олени Вікторівни, перекладача Османа Каріма , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Скоропада Михайла Дмитровича, на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 02 березня 2020 року відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ грн. 00 коп. в дохід держави з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) 420,40 грн. судового збору в дохід держави. Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у тому, що він 28.02.2020 року о 07:40 год. діючи в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, на напрямку 645 прикордонного знаку, на відстані 1000 м від лінії державного кордону, територія Річківської сільської ради Жовківського району, з України в Республіку Польща, внаслідок чого 28.02.2020 року був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» ВПС «Рава-Руська» Львівського прикордонного загону, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, адвокат Скоропад М.Д. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на безпідставність та незаконність оскаржуваної постанови, просить таку скасувати та провадження в справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову, будучи упередженим, безпідставно та необґрунтовано не взяв до уваги доводів і заперечень захисту. На думку апелянта, суд неповно і необ`єктивно розглянувши адміністративну справу, помилково прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП. Зазначає, що суд прийняв до уваги пояснення затриманого про те, що він визнав провину, але не врахував того, що такі пояснення могли даватися внаслідок раніше вчиненого психологічного або іншого тиску на затриманого з боку працівників прикордонної служби. Наголошує на тому, що при складанні протоколу про адміністративне затримання допущено грубе порушення ст. 268 КУпАП, зокрема затриманому не було роз`яснено з участю перекладача та призначеного захисника передбачені законом права. Вказує на те, що оскільки перекладач був відсутній, а затриманий ОСОБА_2 володіє арабською мовою, та зовсім не володіє українською мовою, то йому були незрозумілими зміст протоколу про адміністративне затримання та процесуальні дії що проводились відносно нього. Також, у зв`язку із відсутністю перекладача захиснику не було надано можливості конфіденційного спілкування із затриманим та узгодження подальшої позиції його захисту, з`ясування в нього питань відмови від захисника чи подальшої участі захисника у наданні правової допомоги. Вказує на те, що як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення у фабулі не зазначено жодних відомостей про інших осіб в групі з якими міг вчинити адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , також не зазначено жодних дій, які він міг здійснювати на вчинення такого правопорушення, тому на думку апелянта, дії ОСОБА_2 невірно кваліфіковано за ч.2 ст. 204-1 КУпАП. Адвокат Скоропад М.Д. звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений у його відсутності, а тому вважає, що протоколи про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення не можуть бути доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, а повинні бути визнаними судом недопустимими доказами, оскільки оформлені з порушенням вимог закону та права на захист. Заслухавши захисника адвоката Скоропада М.Д. на підтримання поданої апеляційної скарги, думку представника Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Мельник О.В. про законність постанови суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне i об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. На переконання апеляційного суду, вказані вимоги закону, а також вимоги ст.ст. 245, 285 КУпАП, як органом, що здійснював провадження, так і суддею при розгляді справи щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) дотримано. Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) українською мовою не володіє, та бажав давати пояснення арабською мовою, у зв`язку з чим у процесі складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього залучався перекладач з арабської мови ОСОБА_4 (а.с.1). Під час складання протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) також був залучений перекладач з арабської мови ОСОБА_4 (а.с.2). Відповідно до ч. 1 ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Суддею проведено судовий розгляд справи щодо ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) з дотримання вимог ст.ст. 268, 274 КУпАП, а саме за участю перекладача з арабської мови, у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»). Отже, доводи апеляційної скарги захисника адвоката Скоропада М.Д. про порушення права на забезпечення перекладача, є необґрунтованим, оскільки таке спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, в суді апеляційної інстанції, перекладач ОСОБА_4 підтвердив що був присутнім під час складання протоколу про адміністративне затримання, що спростовує копію протоколу, долучену захисником до матеріалів справи. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП настає у випадку перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Апеляційний суд погоджується iз висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) 28.02.2020 року о 07:40 год. діючи в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, на напрямку 645 прикордонного знаку, на відстані 1000 м від лінії державного кордону, територія Річківської сільської ради Жовківського району, з України в Республіку Польща, внаслідок чого 28.02.2020 року був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» ВПС «Рава-Руська» Львівського прикордонного загону, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Вина ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) у cпpoбi незаконного перетину державного кордону України, за наведених у постанові судді обставинах, підтверджується, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 332782, протоколом про адміністративне затримання від 28.02.2020 року, рапортами від 28.02.2020 року, розпискою ОСОБА_2 про визнання своєї вини, а також факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП визнано самим правопорушником. Отже, заперечення захисником Скоропадом М.Д. вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі спростовуються наявними у справі доказами, i, на думку апеляційного суду, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Покликання захисника в апеляційній скарзі на те, що пояснення ОСОБА_2 про визнання ним вини могли даватися внаслідок раніше вчиненого психологічного або іншого тиску на затриманого з боку працівників прикордонної служби, то матеріали справи не містять жодної інформації щодо звернень останнього до працівників правоохоронних органів стосовно вчинення тиску на нього. Щодо доводів апелянта про порушення права на захист у зв`язку із відсутністю захисника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 332782 від 29.02.2020 року, то такі спростовуються записом у вказаному протоколі про те, що ОСОБА_2 послуг захисника не потребує. Обставини, на які посилається захисник адвокат Скоропад М.Д. в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, а тому його апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23,33 КУпАП в межах санкції ч.2 ст.204-1 КУпАП. 3 урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає подану у справі апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 02 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, яку вважає законною та обґрунтованою. Керуючись ст.294 КУпАП , апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 02 березня 2020 року, якою ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Скоропада Михайла Дмитровича, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк